КРУТЕНЬ ПРОПОНУЄ ТОСТ

КРУТЕНЬ ПРОПОНУЄ ТОСТ

Введення

Мене часто просили продовжити написання «Листів Крутеня», але багато років мені дуже не хотілося це робити. Ніколи я не писав з таким піднесенням, ніколи не писав з меншою радістю. Легкість, яка, звичайно, викликана тим, що принцип диявольських листів, якщо вже ти їх придумав, діють самі по собі, як ліліпути і велетні у Свіфта, або медична і етична філософія «Едгіна», або чудодійний камінь у Анстея. Дай йому волю — і пиши хоч тисячу сторінок. Налаштувати розум на диявольський лад легко, але неприємно, зрештою, задоволення від цього триває недовго. Від напруження в мене ніби перехоплює дух. Світ, в який я себе заганяв, промовляючи устами диявола, був трухлявим, висохлим, безводним, скрегітливим, там не залишилось ні краплини радості, свіжості, краси. Я ледве не задихнувся, поки закінчив книгу, а якщо б написав далі, задушив би читачів.

Крім того, мене дратувало, що моя книга така, а не інша, хоч «іншу» ніхто не зміг би написати. Поради диявола-керівника дияволу-спокуснику треба було б урівноважити порадами архангела ангелу. Без цього картина людського життя трохи викривлена. Але навіть якщо б хтось набагато талановитіший від мене осягнув ці висоти, які б слова він знайшов, який стиль запропонував би? Адже відомо, що зміст і стиль невіддільні. Лише поради тут недостатньо, кожне слово повинне духмяніти райськими пахощами. Але тепер не дозволяють писати, як Треєрн, навіть якщо б і ви могли, — сучасна проза «багатофункціональна» і тому втратила половину своїх функцій (Чесно кажучи, «ідеал стилю» передбачає не тільки «форму», але й «зміст»).

Йшли роки, неприємні почуття забувалися, і я частіше думав про різні речі, про які треба було б сказати від імені диявола. «Листів» я твердо вирішив більше не писати, і в моїй голові крутилося щось на зразок лекції чи бесіди. Я то забував її, то згадував, як раптом «Сатердей івнінг пост» попросила-щось для себе, — і пістолет вистрілив.

К. С. Л.