Кафизма №11

Кафизма №11

77 псалом

Повчання Асафа.

¹Слухайте, люди мої, закону мого, прихиліть вухо ваше до слів уст моїх.

²Відкрию в притчах уста мої і розкажу загадки віків давніх.

³Що ми чули і що взнали і що батьки наші розповідали нам,

⁴не втаїмо перед дітьми їх, сповіщаючи роду майбутньому славу Господню, силу й чудеса Його, які Він створив.

⁵Він дав свідчення в Якові, поставив закон у Ізраїлі і наказав батькам нашим переказати його дітям їхнім,

⁶щоб знав рід майбутній — діти, що народяться, і щоб свого часу і вони сповістили дітям своїм.

⁷Щоб надію свою покладали на Бога, і не забували діл Божих та додержували заповідей Його.

⁸Щоб не були такі, як батьки їхні, рід непокірний і лукавий, рід непостійний у серці своїм та невірний Богові духом своїм.

⁹Сини Єфремові озброєні, що стріляли з лука, повернули назад у день битви.

¹⁰Вони не зберегли завіту Божого, в законі Його не захотіли ходити.

¹¹Забули діла Його і чудеса Його, що Він показав їм.

¹²Він перед очима батьків їхніх сотворив чуда в землі Єгипетській на полі Цоан.

¹³Він розділив море і перевів їх, поставивши воду стіною.

¹⁴Вдень вів їх хмарою, а всю ніч — світлом вогню.

¹⁵Розсік камінь у пустелі і напоїв їх, наче з великої безодні.

¹⁶Із скелі вивів потоки, і води потекли, як ріки.

¹⁷Вони ж не перестали грішити перед Ним та прогнівляти Всевишнього в пустелі.

¹⁸Спокушали Бога в серці своїм, вимагаючи поживи душі своїй.

¹⁹Говорили проти Бога й сказали: “Чи може нам Бог приготувати трапезу у пустелі?

²⁰Ось Він ударив по каменю, і потекли води, й полилися потоки, чи може Він дати й хліба? Чи може приготувати й м’яса народу Своєму?”

²¹Почув це Господь, і запалав гнів Його, вогонь спалахнув на Якова. І гнів піднявся над Ізраїлем,

²²за те, що не вірили Богу і не уповали на спасіння Його.

²³Він наказав хмарам і відчинив двері неба.

²⁴Дощем послав їм манну на поживу, хліба небесного дав їм.

²⁵Хлібом ангельським живилися люди, поживи послав їм до ситости.

²⁶Він підняв у небі східний вітер і навів південний силою Своєю.

²⁷І, наче порох, сипав на них м’ясо — птахів крилатих, що сипалися на них, як пісок морський.

²⁸Накидав їх серед табору їхнього біля наметів їхніх,

²⁹і їли вони до переситу; те, чого бажали вони, дав їм.

³⁰Але, коли ще не вдовольнили бажання свого, коли ще їжа була на зубах їхніх,

³¹гнів Божий прийшов на них і умертвив багатьох із них, і вибраних Ізраїля відкинув.

³²Але й тоді вони не переставали грішити і не вірили чудесам Його.

³³І минали дні їхні у марноті і роки їхні у тривозі.

³⁴Коли Він умертвляв їх, тоді вони шукали Його і навертались, і зранку благали Його.

³⁵І пригадували, що Бог — пристановище їхнє і Бог Всевишній — Спаситель їхній.

³⁶Вони ніби любили Його устами своїми і язиком своїм корилися Йому,

³⁷але серце їх не було праведне перед Ним, і завіту Його вони не виконували.

³⁸Він же, милосердний, прощав гріхи їхні і не знищував їх. Багато разів Він одвертав гнів Свій і зупиняв обурення Своє.

³⁹Він пам’ятав, що вони — тіло, вітер, що проходить і не повертається.

⁴⁰Скільки разів вони засмучували Його в пустелі і прогнівляли Його в краю безлюднім!

⁴¹І знову спокушали Бога і ображали Святого Ізраїлевого,

⁴²не пам’ятали руки Його у день, коли Він визволив їх від гнобителя.

⁴³Коли явив їм знамення Свої в Єгипті і чуда Свої на полі Цоан.

⁴⁴Коли обернув ріки й потоки їх на кров, щоб не могли пити.

⁴⁵Наслав на них мух, щоб жалили їх, і жаб, щоб гноїли їх.

⁴⁶Віддав гусені врожаї їхні і ниви їхні сарані.

⁴⁷Побив градом виногради їхні і фигові дерева їхні ожеледдю.

⁴⁸Великий град побив тварин їхніх, а отари овець попалила блискавка.

⁴⁹Послав на них полум’я гніву Свого і кару люту через ангелів гніву.

⁵⁰Відкрив дорогу для гніву Свого і не охороняв від смерти душі їхні, а тварин їхніх віддав на загибель.

⁵¹Уразив смертю кожного первістка в Єгипті, початки сили їхньої у наметах Хамових.

⁵²І підняв народ Свій, як овець, і повів його, як отару, по пустелі.

⁵³Провадив їх у надії і без страху, а ворогів їхніх покрило море.

⁵⁴І привів їх до країни святої Своєї, на гору, що її обрала правиця Його.

⁵⁵Прогнав народи від лиця їх, землю розділив у володіння їм і покоління Ізраїля оселив у наметах їхніх.

⁵⁶Але вони ще спокушали і засмучували Бога Всевишнього, і повелінь Його не виконували.

⁵⁷Відступали і зраджували, як і батьки їхні, ставали ненадійними, як лук зіпсований.

⁵⁸Прогнівляли Його висотами своїми й ідолами своїми накликали гнів Його.

⁵⁹Почув Бог, і запалав гнів Його на Ізраїля.

⁶⁰Він відринув скинію Силоамську, оселю Свою, в якій оселився між людьми.

⁶¹І віддав у неволю силу їхню, і славу їхню — у руки ворогів.

⁶²Віддав під меч народ Свій і розгнівався на насліддя Своє.

⁶³Юнаків їхніх попалив вогонь, і дівам їхнім ніхто не співав шлюбних пісень.

⁶⁴Священики їхні загинули від меча, і вдовиці їх не оплаканими будуть.

⁶⁵Але встав, наче від сну, Господь, як силач, повалений вином.

⁶⁶І уразив у спину ворогів Своїх, на вічний сором віддав їх.

⁶⁷Він відкинув оселі Йосифа і коліна Єфремового не обрав.

⁶⁸А вибрав коліно Іуди — гору Сион, що її полюбив.

⁶⁹І збудував, наче небо, святиню Свою на землі, і утвердив її навіки.

⁷⁰І обрав Давида, раба Свого, від отар овечих покликав його.

⁷¹Від доїння їх привів його пасти народ Свій — Якова, і насліддя Своє — Ізраїля.

⁷²І він пас їх у чистоті серця свого і руками мудрими водив їх.

Слава…

78 псалом

Псалом Асафа.

¹Боже, прийшли язичники в насліддя Твоє, осквернили святий храм Твій, Єрусалим обернули на руїну.

²Кинули трупи рабів Твоїх на поживу птахам небесним, тіла святих Твоїх — звірам земним.

³Розлили кров їх, як воду, навкруги Єрусалима, і не було кому поховати їх.

⁴Ми стали посміховиськом для сусідів наших, наругою й соромом для тих, що оточують нас.

⁵Доки, Господи, будеш безупинно гніватися на нас, доки буде палати, як вогонь, обурення Твоє?

⁶Вилий гнів Твій на народи, які не знають Тебе, і на царства, які імені Твого не призивають.

⁷Бо вони поглинули народ Твій і місце його спустошили.

⁸Не згадуй давніх гріхів батьків наших, але скоро пошли нам милість Твою, бо дуже зубожіли ми.

⁹Поможи нам, Боже, Спасителю наш, задля слави імені Твого. Визволи нас, Господи, і очисти гріхи наші ради імені Твого.

¹⁰Щоб не сказали язичники: “Де Бог їх?” Нехай на очах наших пізнають вони помсту за пролиту кров рабів Твоїх.

¹¹Нехай прийде перед лице Твоє стогін ув’язнених; могутністю Твоєю збережи засуджених на смерть.

¹²Семикратно поверни в серце ворогам нашим наругу їх, якою вони зневажили Тебе, Господи.

¹³А ми, народ Твій і вівці стада Твого, будемо вічно прославляти Тебе і з роду в рід сповіщати хвалу Твою.

79 псалом

Начальнику хору. На музичному інструменті шошанним—едуф.

Псалом Асафа.

^1-2Пастирю Ізраїля, поглянь! Ти, Який водив Йосифа, наче ягня, і сидиш на херувимах, явися.

³Перед Єфремом, Веніаміном, Манассією, Господи, піднеси силу Твою і прийди, спаси нас.

⁴Боже, наверни нас, осяй нас світом лиця Твого, і ми спасемося.

⁵Господи, Боже Сил! Доки будеш гніватися на молитву рабів Твоїх?

⁶Ти наситив нас хлібом слізним і напоїв нас сльозами великою мірою.

⁷Ти поклав нас на осудження сусідам нашим, і вороги наші знущаються з нас.

⁸Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося.

⁹З Єгипту приніс Ти, Господи, виноградну лозу, прогнав народи і насадив її.

¹⁰Ти очистив місце для неї, зміцнив коріння її і вона заповнила землю.

¹¹Гори покрилися тінню її, і віття її стало як у кедрів Божих.

¹²Вона простягла паростки свої аж до моря, і віття свої — до ріки (Євфрату).

¹³Навіщо зруйнував Ти огорожу навкруги виноградника цього? Обриває його кожний, хто йде дорогою.

¹⁴Підриває коріння його вепр лісовий, і дикий звір пожирає його.

¹⁵Боже Сил, обернися! Споглянь з небес, Боже, і подивись! Завітай у виноградник цей.

¹⁶І охорони його, бо його насадила правиця Твоя і сина людського, якого Ти виростив для Себе.

¹⁷Спалено його вогнем і порубано його; від грізного погляду лиця Твого загинуть.

¹⁸Але нехай буде рука Твоя над мужем правиці Твоєї, і над сином людським, якого Ти укріпив для Себе.

¹⁹А ми не відступимо від Тебе. Оживи нас, і ми будемо призивати ім’я Твоє.

²⁰Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося.

80 псалом

Начальнику хору. На гефському інструменті.

Псалом Асафа.

^1-2Радісно співайте Богу — твердині нашій, викликуйте славу Богові Якова.

³Візьміть псалом, дайте тимпан, псалтир милозвучний з гуслями.

⁴Засурміть у новомісяччя сурмою у пресвітлий день свята вашого.

⁵Бо це закон для Ізраїля, повеління Бога нашого.

⁶Він установив це як свідчення для Йосифа, коли він вийшов із землі Єгипетської, де почув мову, якої не знав.

⁷“Я зняв тягарі з плечей його і руки його звільнив від корзин.

⁸В біді ти прикликав Мене, і Я визволив тебе; серед грому Я почув тебе, при водах Мериви випробував тебе.

⁹Слухай, народе Мій, і Я дам свідчення тобі; о, коли б ти послухав Мене, Ізраїлю!

¹⁰Нехай не буде в тебе іншого бога, і не вклоняйся перед богом чужим.

¹¹Я — Господь Бог твій, що вивів тебе із землі Єгипетської. Розкрий уста твої, і Я наповню їх.

¹²Але не послухав народ Мій голосу Мого, Ізраїль не підкорився Мені.

¹³Тому Я покинув їх на волю серця їх — ходити за похотями своїми.

¹⁴О, коли б народ Мій послухав Мене, коли б Ізраїль ходив дорогами Моїми.

¹⁵Я скоро смирив би ворогів їхніх і на гнобителів їхніх поклав би руку Мою.

¹⁶Ненависники Господні підкорилися б їм, а добробут їх був би повіки.

¹⁷Я хлібом пшеничним годував би їх, і медом із скелі насичував би їх”.

Слава…

81 псалом

Псалом Асафа.

¹Бог став у сонмі богів, посеред них, щоб богів судити.

²“Доки будете судити неправедно і догоджати грішникам?

³Судіть сироту і вбогого по правді, смиренного і бідного виправдайте.

⁴Визволіть бідного й убогого, від руки грішника звільніть його.

⁵Не пізнали і не зрозуміли, бо в темряві ходять. Нехай захитаються всі основи землі.

⁶Я сказав: ви — боги і сини Всевишнього всі,

⁷але вмираєте, як люди, і, як кожен князь, падаєте”.

⁸Воскресни, Боже, суди землю, бо Ти успадкував усі народи.

82 псалом

Пісня.

Псалом Асафа.

^1-2Боже, хто подібний до Тебе? Не мовчи і не будь спокійним, Боже.

³Бо ось вороги Твої зашуміли і ті, що ненавидять Тебе, підняли голови.

⁴Вони підступно змовляються проти народу Твого і радяться проти святих Твоїх.

⁵Сказали: “Підемо й винищимо їх з—поміж народів, щоб ніхто не згадував більше імені Ізраїля”.

⁶Змовилися і однодушно уклали союз проти Тебе.

⁷Сини Едома, ізмаїліти, Моав і агаряни,

⁸Гевал і Аммон, Амалик і филистимляни з людьми тирськими.

⁹І Ассур пішов з ними; вони стали на поміч синам Лотовим.

¹⁰Зроби з ними так, як з Мадіамом, Сисарою та Іавимом біля потоку Кисана,

¹¹які були знищені в Аендорі і стали гноєм для землі.

¹²Зроби з ними та князями їхніми, як з Оривом, Зивом, Зевеєм і Салманом — вельможами їхніми,

¹³які говорили: “Візьмемо собі у володіння святиню Божу”.

¹⁴Боже мій! Нехай стануть вони як порох у вихорі, як солома перед вітром,

¹⁵як вогонь спалює ліси, як полум’я, що обпалює гори,

¹⁶так пожени їх бурею Твоєю і гнівом Твоїм приведи їх у замішання.

¹⁷Покрий їх безчестям, щоб вони шукали імені Твого, Господи.

¹⁸Нехай будуть осоромлені й застрашені навіки, і з соромом своїм загинуть.

¹⁹І нехай узнають, що ім’я Тобі — Господь і що Ти єдиний Всевишній на всій землі.

83 псалом

Начальнику хору. На гефському інструменті.

Псалом синів Кореєвих.

^1-2Які любі оселі Твої, Господи Сил!

³Жадає і лине душа моя до двору Господнього; серце моє й тіло моє возрадувалися Богу живому.

⁴Бо й пташка знаходить собі домівку, і ластівка гніздо собі, щоб вивести пташенят своїх, біля вівтарів Твоїх, Господи Сил, Царю мій і Боже мій.

⁵Блаженні ті, що живуть у домі Твоїм, повіки вони будуть хвалити Тебе.

⁶Блаженний муж, який має заступництво своє у Тобі і в якого у серці дорога до Тебе.

⁷Ідучи долиною плачу, вони знаходять джерела води, Законодавець покриває їх благословенням.

⁸Вони перейдуть від сили в силу і являться перед Богом на Сионі.

⁹Господи, Боже Сил, почуй молитву мою! Зглянься, Боже Яковів.

¹⁰Захиснику наш, Боже! Прихилися і поглянь на лице Христа Твого.

¹¹Бо один день у дворах Твоїх краще за тисячі днів. Бажаю краще стояти біля порога в домі Бога мого, аніж перебувати мені в палацах грішників.

¹²Бо Бог є сонце й захист. Милість і правду любить Господь Бог і подає славу й благодать. Господь не позбавить блага тих, що ходять у чистоті.

¹³Господи, Боже Сил! Блаженна людина, яка уповає на Тебе.

84 псалом

Начальнику хору.

Псалом синів Кореєвих.

^1-2Господи, Ти змилувався над землею Твоєю, повернув з неволі синів Якова.

³Ти простив беззаконня народу Твого, покрив усі гріхи їх.

⁴Ти спинив увесь гнів Твій і відвернувся від гніву ярости Твоєї.

⁵Поверни нас, Боже, Спасителю наш, і спини гнів Твій проти нас.

⁶Чи ж довіку будеш гніватися на нас? Невже ж продовжиш гнів Твій від роду до роду?

⁷Боже, повернися і оживи нас, щоб зрадувався Тобою народ Твій.

⁸Яви нам, Господи, милість Твою і Твоє спасіння дай нам!

⁹Почую, що скаже про мене Господь Бог. Він скаже мир народові Своєму і преподобним Своїм, тим, що звертають серця свої до Нього.

¹⁰Так близько спасіння Його до тих, що бояться Його, щоб слава Його перебувала на землі нашій.

¹¹Милість і істина зустрілися, правда і мир поцілувалися.

¹²Істина від землі засяяла, а правда з неба прихилилася.

¹³Бо Господь пошле нам добро, і земля наша дасть плід свій.

¹⁴Правда піде перед Ним і направить на путь стопи наші.

Слава…

Тропарі

Після 11-ї кафизми Трисвяте.

І тропарі, глас 7.

Маючи ліки — покаяння, - приступи, душе моя, зі сльозами, взиваючи: Лікарю душ і тіл, Чоловіколюбче! Визволи мене від тяжких моїх гріхів. Прирівняй мене до блудниці, розбійника й митаря і даруй мені, Боже, прощення моїх гріхів і спаси мене.

Слава..

Митаревого покаяння я не наслідував і сліз блудниці я не пролив, боюся такого свого засліплення й невиправлення, Ти ж милосердям Твоїм спаси мене, Христе Боже, як Чоловіколюбець.

І нині..

Богородице Діво Пречиста! Моли Сина Твого з Небесними Силами, щоб раніше кінця мого дарував мені прощення гріхів моїх з великої Своєї милости.

Господи, помилуй (40 разів).

Молитва

 Владико, Чоловіколюбче! Засвіти в серцях наших нетлінне світло Твого Богопізнання і очі розуму нашого відкрий на розуміння Твоєї євангельської проповіді. Всели у нас страх блаженних Твоїх заповідей, щоб ми, подолавши усі тілесні пристрасті, провадили духовне життя і думали й чинили все вгодне Тобі, Христе Боже наш. Бо Ти єси освячення і просвічення наше, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.