Бажання віруючого з’єднатися з Богом і надія на Нього в нещасті

Псалом 41

Імже образом желает єлень на істочники водния, сице желает душа моя к Тебі, Боже. Возжада душа моя к Богу кріпкому, живому: когда приїду і явлюся лицу Божію? Биша слези моя мні хліб день і нош, внегда глаголатися мні на всяк день: гді єсть Бог Твой? Сія помянух, і ізліях на мя душу мою: яко пройду в місто селенія дивна, даже до дому Божія, во глас.і радованія і ісповіданія, шума празднуюшаго. Вскую прискорбна єси, душе моя? і вскую смущаєши мя? Уповай на Бога, яко ісповімся Єму, спасеніє лица моєго і Бог мой. Ко мні самому душа моя смятеся: сего ради помянух Тя от землі Іордански і Єрмоніїмски, от гори малия. Бездна бездну призиваєт во гласі хлябій1 Твоїх. вся висоти Твоя і волни Твоя на мні преідоша. В день заповість Господь милость Свою, і нощію піснь Єго от мене молитва Богу живота моєго. Реку Богу: Заступник мой єси, почто мя забил єси? І вскую сітуя хожду, внегда оскорбляет враг? Внегда сокрушатися костем моїм, поношаху ми врази мої, внегда глаголати їм мні на всяк день: гді єсть Бог твой? Вскую прискорбна єси, душе моя, і вскую смущаєши мя? Уповай на Бога, яко ісповімся Єму: спасеніє лица моєго і Бог мой.