9. Тому що ви на це заслуговуєте

Згідно з думкою американської баптистської церкви, Бог гнівається на Швецію та шведів і виявляє свій гнів у різних формах. Основною причиною Божого гніву є те, що Швеція «обіймає» гомосексуальність настілки, що вважається «однією з найбільш гей-дружніх країн у Європі й, можливо, навіть у світі». Легалізація гомосексуальності в 1944 році, нормативні акти з боротьби з дискримінацією 1987 року, закон про цивільний шлюб 1995 року, право геїв і лесбіянок ставати названими батьками, що набуло чинності з 2002 року, та, нарешті, щорічний Стокгольмський гей-парад — ось ці чинники, які розлютили Бога. Те, що Швеція має один із найвищих у світі рівень розлучень, також є приводом для Божого гніву на шведів. Крім того, Бог, безумовно, не був радий, коли вони у 2009 році вирішили узаконити одностатеві шлюби. Адепти баптистської церкви вважають, що наслідки «зла», заподіяного шведським урядом, і прийняття шведським народом усієї цієї «гріховної» сексуальності є очевидними. Цунамі в грудні 2004 року, яке забрало життя понад 500 осіб, буря в серпні 2008 року, через яку була відключена електрика у 11 тисячах шведських будинків, шторм на західному узбережжі в січні 2007 року, коли загинуло 6 людей, шторм у січні 2005 року, який забрав 7 життів, пожежа на дискотеці у Ґетеборґу в жовтні 1998 року, де загинули 63 людини, — усе це, поза сумнівом, покарання Богом грішних шведів¹.

Хоч інші країни Північної Європи: Норвегія, Данія та Ісландія, мають приблизно таке ж ставлення до одностатевої сексуальності, як і Швеція, американська баптистська церква цього відверто не помічає. Використовуючи ту саму логіку, різні повені, зсуви, пожежі та інші лиха, які спіткали ці країни, повинні також розумітись як Божа кара за ліберальне ставлення до гомосексуальності. Баптистська церква Вестборо вважає, що навіть Сполучені Штати з їхнім значно нижчим рівнем офіційного визнання прав геїв і лесбіянок, накликали на себе гнів Божий із цієї ж причини. Результатом було те, що «Бог послав літаки», які врізались у Всесвітній торговий центр 11 вересня 2001 року. Ураган «Катріна» та катастрофічна війна в Іраку також були покараннями Божими². Для того щоб американці знали, наскільки погано йдуть справи, члени церкви подорожують країною та демонструють плакати з похоронами солдатів, убитих в Іраку, з написами «Бог ненавидить голубих», «Бог ненавидить Америку» та «Дякую, Боже, за 9/11».

Баптистська церква Вестборо — це невелика церковна громада, однак із дуже успішною медіа-стратегією. Те, що її прихожани бачать логічні зв’язки між релігійно неприйнятним сексом і різними аварія­ми, стихійними лихами й іншими серйозними інцидентами, аж ніяк не унікально. Не дивно, що секс має наслідки з огляду на ступінь зосередженості релігій. У всіх релігіях, які мають власні правила сексуальності, саме секс визначає, чи є ви тією людиною, яка дотримується основних принципів своєї релігії. Оскільки практично не існує релігії, яка б не мала положень щодо сексуальної поведінки, своє ставлення до сексу проголошує кожна релігія. Те, що баптистська церква абсолютно впевнена, буцімто повені, урагани та війни є результатом неправильної сексуальної поведінки людства, не становить радикально якісної відмінності від поглядів інших релігій, різниця тільки в ступені категоричності. Тоді як деякі люди вірять, що сексуальні вчинки визначають вас як справжнього єврея, християнина чи індуїста, благочестива маленька баптистська церква йде на крок далі й уважає, що ваша сексуальна розбещеність призводить до фатальних наслідки у фізичному світі, іноді у формі стихійних лих або світових катаклізмів. Основною відмінністю між цією баптистською церквою та багатьма іншими конфесіями є переконання не в тому, що секс має певні наслідки, а в тому, що природні явища та історія людства управляються безпосередньо божественними силами.

Наслідки сексу після смерті

Релігійне розуміння наслідків сексуальної поведінки рідко обертається навколо погодних явищ і вечірніх новин. Більш поширеним уявленням є те, що секс має наслідки за межами цього життя. Наша сексуальна поведінка тісно пов’язана з тим, досягнемо ми порятунку чи спокути або, для тих, хто вірить у реінкарнацію, кращого наступного життя. Життя після смерті є цариною, яку жодна релігія досі не спростувала (або, якщо хочете, не довела), отже, не дивно, що воно відбиває деякі з тих самих релігійно-сексуальних ідей, на яких наполягають різні конфесії. Якщо б секс не мав наслідків у сфері, над якою всі божественні сили мають контроль, чи був би сенс у всіх релігійних таїнствах, покликаних регулювати наше сексуальне життя?

Переконання, що секс матиме вічні наслідки, має особливо важливе значення в християнстві. Сам Ісус указував, що розведені й усі ті, хто має позашлюбні статеві контакти, опиняться в пеклі: «Якщо праве око тебе спокушає, вирви його і відкинь від себе! Краще для тебе втратити одну частину свого тіла, ніж усьому тілу відправитися в пекло»³. За словами Ісуса, тільки незначна частина населення світу, не в останню чергу в західному світі, має шанс потрапити на небо. Тож не дивно, що, згідно зі словами Павла, «розпусники» не успадкують Царство Боже⁴. Одкровення Іоанна Богослова більш чітке та пояснює, як «розпусники» переживуть «другу смерть» після Воскресіння, разом із боягузами, вбивцями, чаклунами, ідолопоклонниками й брехунами. Усі вони «посядуть місце в озері, що горить вогнем і сіркою»⁵. Всі вони будуть страждати цілу вічність.

Це означає, що люди, які живуть у моногамних гетеросексуальних шлюбах, можуть мати відносно великі шанси на вічність (звісна річ, якщо вони не боягузи, брехуни, вбивці або нехристияни). Як це часто трапляється в християнських контекстах, Одкровення Іоанна вказує, що найкраще взагалі не займатися сексом. 144 тисячам чоловіків, «які не споганили себе жінками», першим буде забезпечено вічне спасіння⁶.

З плином часу виникли цілком конкретні покарання за різні сексуальні проступки. Так званий Апокаліпсис Петра ІІ століття (автор, звичайно, не святий Петро) перелічує види пекельних покарань. Поряд із тими, кого карають за вбивство, скупість і лихварство, перебувають жінки та чоловіки, які скоїли перелюб. Вони підвішені за волосся або ноги над озером киплячого багна⁷. Чоловіків, які мали пасивний гомосексуальний досвід, і жінок, які мали активний лесбійський секс, переслідували до обриву та кидали з нього⁸. Про чоловіків, які грали активну роль у гомосексуальному акті, та жінок, які мали пасивну роль у лесбійському сексі, взагалі не згадувалося, тож, можливо, вони не потрапляють у пекло.

Протягом усієї історії християнства і церковне мистецтво, і популярні історії створили уявлення про те, що існують спеціальні покарання за кожен сексуальний гріх. Один із найвпливовіших творів такого роду — це «Божественна комедія» Данте, в якій сексуальна поведінка є вирішальним чинником того, попаде людина в рай, у пекло чи в чистилище. Люди, які дозволили подолати себе гетеросексуальній похоті до або поза шлюбом, будуть знайдені на другому колі пекла. Тут їхні душі здуває потужними вітрами, так що коханці не зможуть більше доторкнутись одне до одного⁹. На сьомому колі, нижче єретиків, убивць і самогубців, перебувають мужеложці, покарані вічним дощем із вогню¹⁰. Спокусники, люди, які використовували секс або любов, щоб обдурити інших, зазнають страждань нижче — на восьмому колі пекла¹¹. Ті, хто скоїв легкі сексуальні гріхи, перебувають трохи нижче небес, на сьомому і восьмому рівні чистилища¹².

В основі усього цього лежить думка, що люди будуть винагородженні вічним життям після смерті, якщо не вдаватимуться до забороненого сексу. Звичайно, засвідчення покарання іншого може бути частиною винагороди. Коли благочестивий святий Бернардін Сієнський побачив захоплення в очах глядачів під час спалення содоміта у Венеції на початку XV століття, він прирівняв їх із «благословенними душами раю, які насолоджуються свідченням Божої справедливості», коли вони бачать, що грішники будуть покарані в пеклі¹³. Інакше кажучи, ці побожні люди — любителі снафф-відео і публічних тортур.

У християнстві досі існує вірування, що люди потрапляють у пекло через неприйнятну сексуальність. У 1998 році 21-річний Метью Шепард помер після того, як двоє чоловіків піддали його жорстоким тортурами тільки тому, що він був геєм, а потім залишили помирати прив’язаним до паркану в безлюдній частині Вайомінгу. Члени баптистської церкви Вестборо здійснювали пікети, вимагаючи пом’якшити покарання вбивцям. У бажанні врятувати інші душі від гріха вони пікетували й на похоронах Шепарда з плакатами «Мет Шепард гниє в пеклі!». Сьогодні про таке не прийнято говорити в громадських місцях, але баптистська церква не самотня у своєму баченні. Англіканський єпископ Еммануель Чуквума з міста Енугу в Нігерії публічно заявляє священикам-гомосексуалам, що «вони будуть у пеклі»¹⁴. Представник у Стортинґу від Християнсько-демократичної партії Йорген Сьонстебьо в 1982 році заявив: «Слово Боже називає гомосексуальність паскудством і ганьбою, вона карається сірою, вогнем і смертю»¹⁵. Інший норвежець, Петар Кеселєвік, зробив публічну заяву, що всі ті, хто практикує гетеросексуальний акт до або поза шлюбом, а також гомосексуали горітимуть у пеклі¹⁶.

Іще одна спроба сприяти правильній християнській сексуальності здійснена Пекельними будинками (Hell Houses), започаткованими євангельськими церквами по всій території Сполучених Штатів і в низці інших країн. Пекельні будинки працюють за тим же принципом, що й будинки з привидами на розважальних ярмарках: запрошуються діти та підлітки і їм демонструють картини, які зображають різні «гріховні» ситуації, та опис аду, подібний до того, що в Апокаліпсисі Петра або «Божественній комедії» Данте¹⁷. В рамках звичайної вистави можна побачити, наприклад, гомосексуала Стіва, який скорчився у вічній агонії в пеклі після смерті від СНІДу¹⁸. Найбільш дивною картиною є, мабуть, та, на якій зображені дівчина — жертва інцесту та підліток, який був зґвалтований у стані алкогольного сп’яніння. Обидва скоїли самогубство й перебувають у пеклі. Ступінь насильства та страждань у цих пекельних сценах настільки високий, що деякі психологи описали їх як тривожні¹⁹. Але, як зазначив священик із Техасу, який разом зі своєю паствою створили Пекельний будинок, такий ступінь жаху та страждань необхідний, щоб донести ту думку, що деякі дії можуть мати певні наслідки в «реальному місці під назвою пекло»²⁰.

Утім, християни можуть бути прощені Богом, якщо вони покаються. Рідко коли буває запізно врятувати себе від пекельних страждань. Навіть якщо ви впізнаєте себе в одній із «гріховних» ситуацій, зображених у Пекельному будинку, однаково є надія, якщо ви покаєтеся. Оле Крістіан Халлесбі, професор теології, розпочав велику дискусію в Норвегії про пекло в 1953 році, коли задав питання, як ті, «хто ще не розкаявся», можуть «спокійно спати вночі», якщо «вони не знають, де вони прокинуться вранці: в ліжку чи в пеклі». Професор наполягав, що навіть той, хто «сидить із кривавим гріхом», може бути врятований від пекла, якщо покається²¹.

Дискусія щодо пекла більше не грає ту ж центральну роль у загальній християнській дискусії. Геї та лесбіянки, які ростуть у консервативному середовищі, часто стикаються з ризиками потрапити до пекла. Коли Арнфінн Нордбьо, який посідає чільне місце у норвезькій спільноті молільних домів як виконавець псалмів Псалтиря, виявився геєм, багато благочестивих християн чітко дали йому зрозуміти, куди саме він потрапить після смерті. «Ніхто в християнсько-консервативних колах, у яких я виріс, не підтримав мене, і тільки декілька людей утримались від згадки про пекло, — розповів Нордбьо. — Загальний сенс був такий: ми всі любимо тебе, як і раніше, але, оскільки ти живеш у гріху, мусиш покаятися. В іншому разі потрапиш у пекло»²².

Зростаюча увага до принципів рівності та права людини призвели до того, що багато гетеросексуалів поставили свій порятунок під загрозу, просто підтримуючи права гомосексуалів. У Норвегії, наприклад, дебати щодо гей-шлюбів показали, що, проголошуючи рівність прав між геями та гетеросексуалами, можна наразитися на неприємності. Члени парламенту, які підтримали такий закон, отримали листи та телефонні дзвінки із залякуваннями, в яких живописалося, яке майбутнє чекає на них. Найпоширенішими повідомленнями були погрози смерті та заяви про пекло²³. Навіть підписувати документ про лібералізацію ставлення до гомосексуальності може бути ризикованим для душі. Особи, відповідальні за виставку, присвячену одностатевій сексуальності серед тварин, у Музеї природної історії Осло у 2006 році, були попереджені благочестивими християнами, що полум’я пекла чекає на них²⁴.

Переконання, що пекла не уникнуть ті, хто має статеві контакти з людьми тієї ж статі, могло призвести до неспокою та глибокої самозневаги, іноді до такого ступеня, що гомосексуальні християни вважали за краще вкоротити собі віку, ніж жити, усвідомлюючи, що можеш наразитися на вічне прокляття. Дослідження показують, що спроба вирішити таку проблему шляхом підписання контракту із суворими релігійними колами тільки збільшує ризик самогубства²⁵. Існує багато прикладів такої особистої трагедії. Фільм Тронда Вінкерклера та Яна Далшова 2000 року «Брудний, гріховний я» (BE — skitne, syndige meg) дає розуміння, як це може статись. У фільмі ми зустрічаємо батьків, братів, сестер і друзів Бйорна Еріка, молодого християнина, який безслідно зник у 1992 році. У його листі прощання із сім’єю все вказує на те, що він скоїв самогубство. З його власних слів розповідається духов­но болісна історія Бйорна Еріка про його гомосексуальність, відчай і безнадію. «Брудний, гріховний я» — це те, що Бйорн думав про себе, самообраз, який яскраво відбиває значну частину сучасного консервативного християнського вчення²⁶.

Іслам мав дещо позитивніше ставлення до сексу, ніж християнство, проте все ж існують паралелі між ісламським і християнським баченням вічності. Ідею, що рай і пекло побудовані у вигляді рівнів, можна знайти в ісламських описах, давніших за Дантів, які, можливо, і вплинули на італійського поета²⁷. Згідно з Кораном, ісламське пекло — це місце для невірних, місце для тих, хто ставить перешкоди на шляху ісламові. Але сексуальні грішники не повинні бути покарані тільки в цьому житті. Коран указує на те, що люди, які здійснили перелюб, «отримають подвійне покарання в День Воскресіння», хоча разом з тим підкреслюється, що Бог простить тих, хто покається²⁸. Ніколи не буває занадто пізно. Навіть у годину смерті є достатньо часу, щоб вшанувати Бога та прослизнути прямо в рай²⁹. Повторюваним твердженням в ісламі є те, що милість Божа більша за гнів його. Саме тому, згідно з ісламом, небеса мають вісім брам, а пекло — тільки сім³⁰.

Ідеї з ісламських релігійних текстів щодо вічних наслідків конкретних сексуальних дій для людини, як і раніше, залишаються дуже актуальними. Вони мають потужний вплив серед більшості мусульман так само, як і поняття раю й пекла, яке й досі турбує багатьох вірян у християнських колах. Молоді британські пакистанці-мусульмани, наприклад, розповідають про те, що вони були виховані з вірою (і вони дійсно вірять) у те, що якщо вони будуть порушувати різні ісламські правила, у тому числі сексуальні, то кінець кінцем попадуть до пекла³¹.

Стародавні індуські Закони Ману вказують, що на небеса потрап­лять сексуально абстинентні брахмани-чоловіки, а також вдови, які утримувалися від сексу після смерті свого чоловіка, навіть якщо вони не мали синів. Вдови, які зраджують своєму чоловікові, хоч і після його смерті, втрачають своє місце на небесах³². Чоловіки також мають бути обережними, оскільки якщо чоловік із вищої касти одружиться з жінкою з нижчої, він потрапить до пекла³³. Індуїзм також стверджує, що наші нинішні життєві негаразди часто можна пояснити нашою сексуальною поведінкою в попередніх життях. Закони Ману вказують, що невірні жінки переродяться у хворих шакалів, однак невірним чоловікам таке не загрожує³⁴. Чоловіки з вищої касти, які сплять із жінками з нижчих каст, відродяться закатованими духами³⁵; чоловіки, які сплять із дружинами своїх гуру, сто разів переродяться в різних рослин і хижих звірів, перш ніж знову з’являться на світ людиною³⁶. В епосі «Махабхарата» бог Шива розповідає про кармічні наслідки різних сексуальних практик. Безладні чоловіки, які мають сексуальні стосунки з жінками з вищої касти або сплять із дружинами своїх учителів, у наступному житті будуть сексуально безсилими. Сліпі люди заслужили таку долю, тому що в попередніх життях вони дивилися з жадобою на чужих дружин. Уже те, що чоловік дивиться на оголених жінок, призводить до того, що все наступне життя він буде страждати від тривалої хвороби³⁷. Згадуючи той факт, що сучасна індуїстська гомофобія насамперед є результатом християнської колоніальної політики, варто зазначити, що жодне з класичних індуїстських писань не вказує на одностатеву сексуальність як те, що погано впливає на карму³⁸.

Буддизм і джайнізм теж перебрали погляди індуїзму щодо того, як наша сексуальна поведінка в цьому житті вплине як на перевтілення, так і на нашу свідомість після смерті. Сексуальне утримання в джайнізмі є шляхом до кращої карми. Воно може сприяти довшому життю, просвітленню, життю на небесах і кращій реінкарнації³⁹. Сам Будда наголошував, що будь-яка гетеросексуальність може врешті-решт стати шляхом до пекла⁴⁰. Різні форми гетеросексуальності зазвичай відносять до найгірших актів, які, за буддійськими переконаннями, матимуть жахливі наслідки після цього життя. Чоловіки, які лягають із чужими дружинами або використовують недозволені частини тіла під час сексу, караються переродженням у жінку⁴¹. Коли донька тибетського короля VIII століття Трісонга Децена померла всього у вісім років, легендарний чернець Падмасамбхава пояснив, що в минулому житті вона була ченцем, який настільки збудився, побачивши, як дві собаки паруються, що переспав з одруженою жінкою. А те, що він на додаток убив одну із собак і після цього наклав на себе руки, означає, що він перевтілюватиметься у жінку 500 разів і страждатиме від багатьох різних нещасть⁴². Інакше кажучи, коли восьмирічна дівчинка померла, вона просто отримала те, на що заслужила.

Перевтілення в жінку, однак, не означає, що людина позбавлена будь-якої надії, адже якщо вона не порушуватиме традиційні моральні підвалини та пригнічуватиме своє сексуальне бажання, їй може поталанити й у наступному житті вона народиться чоловіком⁴³. Сам факт того, що переродження в жінку розглядається як покарання, вочевидь свідчить про місце жінки в системі буддизму. Інші небажані долі можуть також пояснюватися забороненим сексом у минулих життях. Якщо, наприклад, людина займеться грубим і неприродним сексом із родичкою, в наступному житті вона переродиться в жінкуватого чоловіка⁴⁴.

Чоловіки-буддисти, які сплять із чужими дружинами, ризикують опинитись у пеклі, де цілу вічність будуть змушені підніматися вверх деревом, покритим шипами, на вершині якого сидить жінка⁴⁵. Шипи впиватимуться так глибоко в їхню плоть, що через брак сил вони ніколи не досягнуть цієї жінки. Про це свідчить легендарний тайський монах Фра Малай, який відвідав пекло й небо та повернувся, щоб розповісти про них⁴⁶. Згідно з традиціями китайського буддизму, чоловік, який здійснив інцест зі своєю матір’ю, буде покараний у семи різних пеклах. Наслідки не були б аж надто серйозними, якби він здійснив інцест із сестрою⁴⁷. Для того щоб перевтілитися, багатьом буддистам довелося витратити певну кількість часу на небесах або в пеклі, залежно від того, як завзято вони виконували буддійські закони, в яких правила сексуальності грають ключову роль.

Коли сексуальна поведінка може мати певні посмертні наслідки, це означає, що ми повністю обмежені рамками релігійного світогляду. Але той факт, що правильний чи неправильний секс може привести відповідно до порятунку чи прокляття, зовсім не означає, що причиною всього є сексуальна поведінка, оскільки низка інших учинків може мати аналогічні наслідки. Те, що сучасний християнський дискурс щодо пекла особливо зупиняється на певних видах сексу, зовсім не означає, що є особливий зв’язок між сексом і вічністю. Передусім це пов’язано з підвищеним рівнем уваги вірних до сексуальності. Це також демонструє мотиви деяких найекстремальніших релігійних заяв щодо певних видів сексу. Спираючись на власні переконання, віряни просто намагаються врятувати інших людей від пекла навіть тоді, коли вони змушені когось убивати.

Переконання, буцімто певні види сексу неминуче призведуть до вічного прокляття, становить крайню форму загального релігійного засудження таких актів. Зміни в сприйнятті вічних наслідків сексу відбивають зміни в загальному релігійно-сексуальному ландшафті. Якщо віряни не надто наполегливо засуджують неправильні види гетеросексуальної поведінки на цьому світі, вони наражаються на небезпеку вічного покарання.

З огляду на вищий рівень прийняття узгодженого сексу загалом сама ідея, згідно з якою секс є вирішальним чинником у майбутньому житті, втратила свою підтримку серед вірних.

Наслідки сексу в цьому житті

Не обов’язково чекати смерті, щоб дізнатись, як божественні сили реагують на різні види сексу. Те, що секс може призвести до венеричних хвороб — факт беззаперечний, але це не виключає того, що більшість побожних людей уважає поширення венеричних захворювань наслідком Божого покарання. СНІД є найпопулярнішим сучасним прикладом. Але в 1980 році, ще до епідемії СНІДу, Генеральна Асамблея Вільної церкви Шотландії попереджала, що «збільшення кількості випадків певних захворювань, які передаються статевим шляхом, свідчить про істинність Божого Суду»⁴⁸. Отже, гонорея та хламідіоз можуть також розглядатись як покарання, послане Богом. Джеррі Фалвелл, впливовий американський євангеліст і лідер консервативної християнської релігійно-політичної організації «Моральна більшість», прямо заявив, що герпес є Божим покаранням людей, які «забули про Нього»⁴⁹.

Проте сучасні уявлення про болючі, але несмертельні захворювання, які передаються статевим шляхом, цілком помірні, якщо порівняти їх із заявами про божественну відплату за сексуальний гріх, які гучно лунали, щойно епідемія СНІДу почала ширитися світом⁵⁰. Згідно з офіційною заявою керівництва Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів 1988 року, гомосексуалів, хворих на СНІД, не можна порівнювати з тими, кого він назвав «безневинними жертвами», це несподівано зраджені у шлюбі, діти з уродженою інфекцією та ті, хто через недбальство отримав інфіковану кров⁵¹. Проте ті, хто займався сексом із чоловіками, були, так би мовити, «винними жертвами». Джеррі Фалвелл зі свого боку в 1987 році підкреслив, що СНІД — це «суд Божий над Америкою, яка потурає аморальності»⁵². Це наслідок сексуальної революції та «належне покарання» за гомосексуальність⁵³.

Дослідження, проведене в 1991 році, показало, що 70 відсотків американських протестантів і 54 відсотки американських католиків уважали, що всі ВІЛ-інфіковані повинні носити добре видимі маркери, що вельми нагадували ті жовті зірки, які носили євреї за часів нацизму⁵⁴. Серед ортодоксальних євреїв СНІД часто розглядається прямим наслідком морально неприйнятного способу життя⁵⁵. Джон О’Коннор, католицький кардинал у Нью-Йорку, заявив, що люди отримали цю хворобу, бо «порушили вчення церкви»⁵⁶. Більшість так званих борців за моральні принципи виступала проти використання державних коштів задля пошуку ліків од СНІДу, оскільки ця хвороба передусім вражала гомосексуалів⁵⁷. Подібне ставлення сприяло тому, що у США майже нічого не було зроблено з боку влади для боротьби з епідемією серед чоловіків-геїв аж до 1986 року. Це, однак, не дає цілісної картини. Багато християнських і єврейських громад зрештою почали виступати проти заяв такого штибу, вказуючи на те, що СНІД не слід розглядати як кару Божу. Численні релігійні організації відкрили притулки для жертв СНІДу⁵⁸.

Неправильний вид сексу не тільки призводить до того, що люди, страждають від сексуальних хвороб божественного походження. У Середньовіччі, наприклад, проказа часто вважалася наслідком індивідуального сексуального гріха⁵⁹. Те саме можна знайти й в інших релігіях. Згідно з традиціями релігії йоруба південного заходу Нігерії, люди, які скоїли перелюб, повинні бути покарані. Якщо перелюб не карається суспільством, боги та духи нашлють хвороби, безпліддя та смерть злочинцям, оскільки перелюб є образою богів і предків, які взяли шлюбну обітницю⁶⁰.

За деяких обставин близькі грішника також вразливі. Згідно з традиціями суданської релігії азанде, зрада жінки може призвести до смерті її чоловіка під час війни або полювання⁶¹. У китайському буддизмі зрадливий чоловік ризикує втратити свою дружину, дітей і онуків. Незважаючи на те що таке покарання, поза сумнівом, нещастя для дружини та дітей, однак це було божественною карою і для чоловіка. Відсутність дружини та нащадків означає, що, коли він помре, не буде жодного, хто б виконав необхідні жертвоприношення від його імені⁶².

Якщо неправильна сексуальна поведінка може призвести до смерті та страждання людини в цьому житті, правильна — навпаки, може мати позитивні наслідки. У середньовічному Китаї даоське бачення сексуальності перебувало під впливом концепції розвитку інь і ян, майже як алхімічних принципів. Розвиваючи fangzhong shu, «мистецт­во спальні», можна дізнатись, як найефективніше управляти своєю сексуальністю, щоб досягти найвищої фізичної й духовної користі від оргазму⁶³. Вступаючи в статевий зв’язок з однією жінкою, чоловік збільшує свою силу ян. Ця сила збільшиться в кілька разів, якщо вступить у контакт із багатьма (три, дев’ять і одинадцять особливо сприятливі числа). Після цього шкіра чоловіка буде світитися, тіло — відчувати світло, очі будуть яскравими, а його життєва сила буде сильною та процвітаючою. Правильний секс може перетворити людей похилого віку на двадцятилітніх⁶⁴. Якщо чоловік може вдосконалити те, як він контролює та живить його інь і ян у процесі статевого акту, він може стати безсмертним, як легендарний Жовтий Імператор, який переспав із 1200 жінками.

Проте це передусім питання якості, а не кількості необхідних знань. Якщо ви точно не знаєте, який має бути правильний секс, навіть секс з однією жінкою, наслідки можуть бути смертельними для вас⁶⁵. Даоський посібник з сексу дає практичні поради щодо правильних статевих стосунків. Чоловікові рекомендується зібрати якомога більше жіночої сили інь, не віддаючи власної сили ян. Він може, наприклад, залишати член у жінці, поки вона відчуває оргазм, але вийняти його, перш ніж почнеться еякуляція. Не тільки він матиме пряму вигоду від таких маневрів. Якщо чоловік має зносини з п’ятьма або шістьма наложницями перед тим, як почати статевий акт із дружиною, щоб зробити її вагітною, дитина, яка народиться, буде значно кращою⁶⁶. Так само жінка може стати сильнішою, дозволяючи молодим хлопцям еякулювати в неї, перш ніж вона сама отримає оргазм⁶⁷.

Ці даоські уявлення про позитивні наслідки сексу піддали різкій критиці буддисти та конфуціанці⁶⁸. Тримаючи адміністративну владу в Китаї, конфуціанці свого часу змогли заклеймити даоський посібник із сексу як зло та наслідок виродження. Більшість посібників були знищені⁶⁹. Більш ортодоксальні даоси також засудили це надзвичайно позитивне бачення сексу⁷⁰. Із занепадом даоського інь- і ян-сексу уявлення про секс як шлях до безсмертя втратило чинність.

Те, що статеве життя людини сприяє її порятункові або спричиняє загибель, залишається поширеною релігійною ідеєю. Віра в те, що ви будете покарані вже на цьому світі, однак, стає більш маргінальною мірою того, як дедалі менше людей переконані, що боги можуть фізично втручатись у наше життя. Загальне релігійне переконання, що боги карають або винагороджують людей на свій розсуд, звичайно ж, не обмежується сферою сексуальної поведінки. Але з огляду на чільне положення сексу в багатьох релігіях, якщо ми спершу повіримо в спроможність богів утручатися безпосередньо в наше існування, цілком логічно випливає, що наша сексуальність може привести до успіху або нещастя ще за цього життя.

Коли караються суспільства

Баптистська церква Вестборо наполягає на тому, що наслідки неправильного сексу можуть уразити ціле суспільство. Вони не самотні у цих переконаннях. Багато людей, як християн, так і євреїв, уважало, що Всесвітній Потоп (коли Бог утопив усіх, крім Ноя і його сім’ї) був безпосереднім наслідком сексуальних зносин між ангелами та людьми⁷¹. Рабиністичні тексти пояснюють Потоп як результат більш загального блуду⁷². Так, католики-янсеністи наприкінці XVII століття категорично заявили, що це було спричинене пристрастю в подружньому ліжку, адже справжні християни не повинні дозволяти бажанню управляти навіть їхнім сімейним сексуальним життям і вони мусять робити тільки те, що абсолютно необхідне для продовження роду⁷³.

Спершу здавалося, що Бог послав «дощ із сірки й вогню на Содом і Гоморру», який убив «усіх жителів міст», через порушення ними законів гостинності⁷⁴. Утім, поступово з’явилось інше уявлення, нібито Бог карав мешканців за їхні сексуальні уподобання. Сексуальний злочин спочатку було ідентифіковано як бажання содомітів зайнятися сексом з ангелами, проте пізніше дійшли висновку, що це було бажання громадян-чоловіків зайнятися сексом із гостями-чоловіками.

Біблія говорить, що правильна сексуальність була неодмінною вимогою, яку Бог висунув ізраїльтянам в обмін на його постійний захист. У цей період Бог був особливо зацікавлений у запобіганні сексові через етнічні кордони. Коли Мойсей вів народ пустелею, Бог убив 24 тисячі за допомогою чуми, бо ізраїльтяни мали статеві контакти з моавітянками. І лише коли син священика вбив ізраїльтянина, який привіз із собою мідіянітянку, це нарешті приборкало Божий гнів. Син священика «взяв списа в свою руку. І ввійшов він за Ізраїлевим мужем до середини мешкання та й пробив їх обох, ізраїльтянина та ту жінку». Як Бог пояснив тоді Мойсею: «Пінхас, син Елеазара, син священика Аарона, відвернув мою лють від ізраїлевих синів, коли він запалився горливістю моєю серед них»⁷⁵. Отже, недостатньо того, що ви самі утримуєтеся від забороненого сексу. Якщо ви мовчки приймаєте, що інші роб­лять це, то Божа кара буде направлена й на вас теж. Як показує подвійне вбивство, скоєне сином священика, щоб умилостивити Бога, іноді необхідно здійснити конкретну дію щодо тих, хто порушує сексуальні правила.

Пророк Ездра стверджує, що етнічно змішані шлюби настільки обурюють Бога, що не буде кінця гнівові його, поки не «випалить нас, так що нікого не зостанеться й ніхто не врятується»⁷⁶. Тільки миттєве розлучення може відвернути Божий гнів⁷⁷.

Не лише відмова від сексуального расизму може мати серйозні наслідки. Із П’ятикнижжя ми дізнаємося, що скотолозтво й інцест, а також статеві контакти з жінками під час менструацій і невісткою, усе це робить Святу Землю нечистою. Саме тому «всі, хто здійснює такі жахливі акти… повинні бути відрізані від свого народу». І якщо ізраїльтяни самі не карають смертю будь-кого, хто здійснює «одну з цих огидних дій», тоді «земля» так чи так «виригне вас через ваше занечищення її, як вона виригнула народ, який перед вами»⁷⁸. Свята Земля здійснює свою кару так: люди, які мали неправильний секс, або ті, хто не потурбувався вбити таких людей, будуть автоматично вигнані зі Святої Землі.

Переконання, буцімто неправильний секс може легко призвести до жахливих наслідків, є головною причиною, чому віряни доклали стільки зусиль для регулювання сексуального життя інших людей. Якщо суспільство не гарантує, що сексуальна поведінка його членів не така, як повинна бути, усе суспільство буде покаране. Уся соціальна структура може бути зруйнована божественним гнівом.

Християнство взяло за основу біблійне вірування, за яким Бог може покарати ціле суспільство, яке потурає неправильному сексові. У 538 році імператор Юстиніан пов’язав долю Содома й Гоморри з «голодом, землетрусами та чумою», що сталися за його часів. Саме безбожна та негідна сексуальна поведінка римлян-християн, «що супере­чить природі», була основною причиною всіх лих, які обрушилися на імперію Юстиніана⁷⁹. Альфонсо Мудрий із Кастилії наказав провести публічну кастрацію та страту чоловіків, які мали секс з іншими чоловіками, тому що «Наш Господь Бог посилає на землю, на якій вони роб­лять такі речі, голод, мор, шторм та різні недуги, які неможливо підрахувати»⁸⁰. Бенедикт Левіта у ІХ столітті підробив закон Карла Великого, додавши до нього положення, згідно з яким гомосексуальність каралася смертю. Звичайно, у нього були вагомі причини для цього: «Нам краще цуратися таких речей, адже в іншому разі наша нація буде завойована язичниками та знищена»⁸¹.

«Чорну смерть» — спалахи чуми — більшість людей сприймала як Божу кару за перелюб, мужолозтво, сексуально активних священиків та іншу сексуальну мерзенність⁸². Якщо вірити благочестивим прихильникам християнства цього періоду, непристойна мода: одяг, який об­лягає жіночу фігуру, жіночний одяг для чоловіків, одяг, який, на загальну думку, ледве прикривав статеві органи, не тільки призвела до спалаху чуми в Англії в XIV столітті, а й викликала потужні бурі та знищила посіви⁸³. Багато де зробили висновки з цих катастроф. У XV столітті влада Флоренції встановила деякі нові правила, спрямовані на уникнення чуми. Серед них були різні заходи з боротьби із сексуальною аморальністю, такими як проституція й секс між чоловіками⁸⁴.

Незважаючи на те що спалах чуми вщухнув, лиха різного роду продовжували стрясати християнський світ. У 1643 році в місті Плімуті, штат Массачусетс, такий собі Томас Грейнджер був засуджений на смерть за статеві контакти з «кобилою, коровою, двома козами, п’ятьма вівцями, двома телятами й індичкою». Було цілком зрозуміло, що це був злочин, який загрожує суспільству своєю нечистотою та бунтом проти законів Божих⁸⁵. Грішник, звичайно, був приречений на смерть. Але якщо суспільство не було б свідком того, що він покараний належним чином у цьому світі, воно теж було б винним у терпимості до безбожних учинків, а отже, могло бути покаране Богом. Навіть сексуально зневажені тварини становлять загрозу і також повинні бути ліквідовані, щоб гарантовано уникнути гніву Божого. На жаль, місцева влада стикнулася з певними труднощами: годі було й намагатися розпізнати п’ять винних овець, отже, п’ять тварин були обрані зі стада у випадковому порядку. Томаса Грейнджера змусили бути свідком того, як усіх тварин, з якими він мав статеві контакти, у тому числі п’ять нещасних овець, спалили в ямі, після чого його повісили⁸⁶.

Масове переслідування чоловіків, які мали статеві контакти з чоловіками, у Нідерландах у 1730-му та 1731 році також було виправдане небезпекою накликати на громаду гнів Божий. Судді в селі Фаан посилалися на П’ятикнижжя та його попередження, згідно з яким будь-яке прийняття неправильної сексуальності призведе до того, що Бог «покарає беззаконня нашої землі зі своїм жахливим судженням і вивергне землю та її мешканців»⁸⁷. Влада провінції Нідерландів була переконана, що гомосексуальність — це «порушення найсвященніших законів Божих, і гнівом його наша люба Батьківщина буде запалена знову й знову». Далі йшло пояснення: «Виявилося, що багато наших слуг нехтувало страхом перед Богом, так зухвало вони скоювали злочини, про які не повинні були ніколи чути, враховуючи те, як Бог Всемогутній за колишніх часів зруйнував і спустошив Содом і Гоморру»⁸⁸.

Цей страх перед гнівом Божим з’явився не випадково. Він ґрунтувався на тому, що голландці вважали надійним і доречним доказом, вбачаючи у цьому паралель із Потопом і недозволеним сексом, який спричинив його. Низка великих повеней у 1728 році, падіння Амстердамської фондової біржі, а також несподівана поява особливого виду деревних личинок, які спричинили руйнування багатьох дамб узимку 1731 року, — усе це, здавалося, підтверджувало зв’язок між гомосексуальністю і Божою карою. Священикам довелося докласти неабияких зусиль, щоб у своїх палких проповідях підкреслити зв’язок між сексуальною мораллю та дамбою, яку зруйнували личинки, наслані Богом⁸⁹.

Не всі незаконні види сексу були однаково небезпечні. Коли в 1606 році замужній голландській жінці Майкен Йоостен були інкриміновані статеві зносини з іншою жінкою, сторона звинувачення стверджувала, що лесбійський секс так само небезпечний, як і секс між чоловіками. Такий гріх міг накликати «гнів Божий на міста та країни», отже, Йоостен повинні були запроторити у мішок і кинути у воду. Суд не був, однак, переконаний, що лесбіянки можуть спровокувати такі ж катастрофічні наслідки, як і чоловіча гомосексуальність, тому Йоостен покарали пороттям і висланням⁹⁰.

Хоча нібито логічний зв’язок між недозволеним сексом і великими обсягами й розмаїттям стихійних лих уже не становить центральну частину суспільної дискусії, що точиться до сьогодні, давня релігійна модель використовується задля пояснення певних подій. Євангеліст Девід Вілкерсон став відомим у 1973 році завдяки своєму пророцтву. За його словами, сексуальна розбещеність, напівоголені жінки на телебаченні, високий рівень розлучень і толерантність до гомосексуальності призведуть до бід, як-от фінансова криза, землетруси, повені, урагани, голод, ядерна війна та деградація прийдешніх поколінь⁹¹. Багато консервативних християн уважали, що фінансова криза 2008 року стала останнім доказом того, що Вілкерсон мав рацію. Досі світ перебуває в очікуванні ядерної війни, хоча ніхто не може передбачити, коли вона станеться. Для багатьох консервативних християн слова телепроповідника-євангеліста Пета Робертсона, поза сумнівом, є точним пророцтвом. У червні 1998 року він заявив, що прийняття гомосексуальності призведе до руйнування США внаслідок терористичних актів, землетрусів, торнадо й метеоритів. І хоча досі метеорити не завдали значних пошкоджень США, не оминуло країну чимало інших потужних стихійних лих⁹².

Тоді як баптистська церква Вестборо вірить, що це «Бог послав літаки» знищити хмарочоси в Нью-Йорку 11 вересня 2001 року⁹³, лідер організації «Моральна більшість» Джеррі Фалвелл іще раніше заявив, що терпимість до гомосексуальності, фемінізму й абортів була причиною того, що «Бог трохи підняв завісу захисту, яка не дозволяла атакувати Америку від 1812 року»⁹⁴. Пастор Джон Хажі, християнський фундаменталіст і палкий прихильник республіканського кандидата в президенти Джона Маккейна, пояснив, як запланований гей-парад у Новому Орлеані призвів до того, що Бог покарав місто ураганом «Кат­ріна» у 2005 році. «Усі урагани є діями Бога, тому що Бог контролює небеса»⁹⁵. Грем Доу, англіканський єпископ міста Карлайл в Англії, у 2007 році повідомив, що багато повеней, від яких страждала тоді Велика Британія, були надіслані Богом через підтримку країною прав гомосексуалів⁹⁶.

Івар Крістіанслунд, лідер фундаменталістської Партії християнської єдності, заявив, що Норвегія теж стикається з подібними небезпеками. Він уважає, що «новий закон про шлюб, який захищає права і двостатевих, і одностатеві пар, — це бунт проти Бога», а отже, становить «загрозу безпеці як індивідуума, так і всього норвезького народу». Ця сексуальна «парламентська злочинність… накличе на себе гнів Божий» і наразить «Норвегію на небезпеку»⁹⁷. Оскільки новий цивільний шлюб був затверджений двома третинами Стортинґу в 2008 році, можна припустити, що будь-які лиха, яких зазнала Норвегія, є покаранням, посланим Богом.

Іслам та іудаїзм теж зберегли біблійну концепцію, згідно з якою несхвальний вид сексу може мати наслідки, які виходять далеко за межі долі індивіда. Знаний ісламський богослов і вчений-правознавець із Саудівської Аравії, Фаузан Аль-Фаузан, заявив, що цунамі на Різдво 2004 року було «Божою карою» за те, що «аморальні та продажні люди з усього світу зібралися разом, щоб практикувати розпусність і сексуальні збочення»⁹⁸. А рабин Давид Басрі, кабалістичний лідер приватного навчального закладу Magen David Yeshivah, поклав провину за спалахи пташиного грипу в Ізраїлі у 2006 році на уряд, який дозволив укладати одностатеві шлюби⁹⁹. Потужний землетрус у східній частині Середземного моря в лютому 2008 року, за словами ізраїльського парламентаря Шломо Бенізрі, був викликаний легітимізацією гомосексуальності в Ізраїлі. Землетрус нікого не здивував, оскільки Нісім Зєев, інший депутат Кнесету (ізраїльського парламенту), за кілька тижнів до того заявив, що «гомолесбіянство» призведе до «самознищення» держави Ізраїль¹⁰⁰.

Віра в те, що секс неправильного ґатунку може призвести до чуми, землетрусів і повені, дає нам наочне уявлення щодо того, наскільки багато статеві стосунки можуть значити в релігійному світогляді. Правильний секс виступає як один із головних шляхів того, як люди можуть ставитися до божественної реальності. Те, наскільки важливі були ці ідеї в межах історії релігії, також показує, який вони зробили внесок у релігійне завзяття для регулювання сексуального життя інших людей. Якщо людям було б дозволено робити все що заманеться, це призвело б до падіння всього суспільства.

Проте, навіть незважаючи на те що переконання, згідно з яким природні катаклізми можуть бути викликані нашою сексуальною поведінкою, досі достатньо поширене і чимало пересічних людей у це вірить, усе ж таки воно є радше чимось екзотичним у сучасному релігійному житті. І така тенденція пояснюється не тим, що акцент на сексі сьогодні зменшується, а, ймовірніше, через зростаюче визнання того, що існує фундаментальна відмінність між божественним і фізичним світом. Дедалі менше людей вірять у те, що боги або інші надприродні істоти безпосередньо втручаються та керують силами природи для власного задоволення. Незалежно від того, що кожен із нас може думати про розлучення, змішання рас, гомосексуальність, дошлюбний секс та інше сексуальне розмаїття з релігійної точки зору, нам доведеться почекати, коли наше життя добігне кінця, щоб з’ясувати, чи чекає на ці гріхи божественне покарання.