ПІСНЯ ДЕСЯТА ДОСКОНАЛІСТЬ АБСОЛЮТУ
ПІСНЯ ДЕСЯТА
ДОСКОНАЛІСТЬ АБСОЛЮТУ
1. «Послухай, звитяжцю, кого супроводить відвага:
Я віще скажу тобі слово, бажаючи блага.
2. Боги й мудрі ріші походження мого не знають —
Походження своє від мене вони починають.
3. Хто знає мене, нерожденного владаря світу,
Нікому за вчинки свої не складатиме звіту.
4. Терпіння, правдивість, упевненість, воля, відвага,
Начало й кінець, осторога, любов і зневага,
5. Розважність, правдивість, терпіння — всі стани на світі
Від мене походять, які б не були розмаїті.
6. Сім рішів, всі предки людей — від мого повеління, —
А з них почалися на світі нові покоління.
7. Хто добре усі мої втілення знає, для того —
Хай сумнів його не терзає — відчинена йоґа.
8. Я — Всесвіту цього основа і першоначало,
Хто це осягнув, ті з любов’ю мене величають.
9. Життя в мої руки вручають, і слово по слову
Про мене ведуть нескінченну і мудру розмову.
10. За вірність і відданість кожного з них, як одного,
Наблизив до себе я їх через себе самого.
11. Я також у їхнім єстві за любов у віддяку
Світильником мудрості їх розсіватиму мряку».
12. «Ти звешся, — сказав на те Арджуна, — духом священним,
Божественним, вічним, невразливим і нерожденним.
13. Скажи, всемогутній, мені, в чому правда й неправда?
Такими ж тебе величають Асіта, Нарада.
14. Я вірю у все, що говориш ти, русоволосий,
Про тебе ж боги і данави не відають досі.
15. Лише через себе ти знаєш себе, сонцеликий,
Творець всіх богів та істот, всього світу владика.
16. Скажи-но мені, щоби міг до кінця я збагнути,
У чім заховались джерела твоєї могуті?
17. До тебе звертаюсь, з тобою в думках повсякчасно,
В яких іпостасях мені ти покажешся ясно?
18. Докладно мені розтлумач вияв власної сили,
Амрітою слів ти ще досі мене не наситив».
19. «Хай буде! — сказав на те Арджуні Крішна. —
Для сили моєї шукати обмеження смішно.
20. У кожному серці живому я бути повинен,
Я — цілого світу початок, кінець, середина.
21. Я — Вішну з простору, якого ніхто ще не змірив,
Я — вихор вітрів, я зірниця із дому сузір’їв.
22. Із вед — Самаведа, свідомість у смертних істотах,
Я — Індра з богів, з вражень — манас, це відай достоту.
23. Із Рудрів я — Шіва, з володарів скарбів — Кубера,
Я — Агні з вогнів, з гір, уславлених скарбами, — Меру.
24. З жерців Брігаспаті верховний — про це відай ти лиш, —
З вождів — Картікейя, і море — із водовмістилищ.
25. Із мови — той склад, що кінця, ні початку не має,
Із жертв — шепіт мантри священний, із гір — Гімалаї.
26. Я — фікус — з дерев, я — Нарада — із рішів священних,
Я — із мудреців Чітрарадга, Капіла — з блаженних.
27. З коней — Уччайшрава, який народився з амріти,
Із царських слонів — Айравата, з людей — повелитель.
28. Із зброї — вогонь блискавиці в долині лицарства,
Із зміїв — Васукі — мудрець із підводного царства.
29. Із нагів — Ананта, що землю тримає на спині,
Я — аріїв предок, я — в світі найперша людина.
30. Зі звірів — я лев, із птахів піднебесних — Гаруда,
Із виміру — час, що тримати в полоні всіх буде,
31. Я вітер з очисних стихій, з воїв — Рами відвага,
Із риб я — акула, а з рік повноводних я — Ганга.
32. Усяких створінь я — початок, кінець, середина,
Я — вчення про душу, я — мудрості мова єдина.
33. Із літер я — А, я — зразок граматичних сполучень,
Я — час нескінченний, я — вічний учитель і учень.
34. Народження й смерть, що усі їм підвладні істоти,
З жіночості — врода, принада, високі чесноти.
35. Із гімнів я — Брігатсаман, ритм — із пісні спасіння,
Весна — із пір року, що землю встеляє цвітінням.
36. Із вічних спокус я — гра в кості, я — пишних пишнота,
Я — правда правдивих, вояків — до бою охота.
37. Я — Арджуна з роду Панду, я — Васудева — з Крішни,
Із мудрих — Ушана, з мислителів — В’яса безгрішний.
38. Я — жезло владик, я — стражденних до битви спонука,
Обітниця вічної тайни, я — мудрих наука.
39. Що мають істоти насіння — моя це турбота,
Мені непідвладної в світі немає істоти.
40. Нема моїм силам межі у минулім, прийдешнім —
Про всі мої втілення звідай, звитяжцю, нарешті.
41. Збагни: все вродливе, міцне, життєдайне, правдиве
Із частки моєї одвічної сили сплодилось.
42. Навіщо, сподвижнику, знань тобі стільки одному?
Я, світ увесь цей сотворивши, є часткою в ньому».