ПІСНЯ ПЕРША ПЕРЕД БОЄМ НА ПОЛІ КУРУ
ПІСНЯ ПЕРША
ПЕРЕД БОЄМ НА ПОЛІ КУРУ
1. На Куру, священному полі, зійшлися дві лави.
Ой що ж це вчинили пандави, а чи каурави?
2. Дурйодгана бачить: пандави до бою готові.
До свого наставника він підійшов і промовив:
3. «Учителю, глянь: нас війська облягли, ніби тучі.
Привів їх сюди син Друпади — кмітливий твій учень.
4. В них воїни — Арджуні рівня, тугі у них луки.
Вірата, Юдгана — знавці бойової науки.
5. Дивись, Чекітана і Кеші стоять у долині,
Пуруджіт і Шайб’я — мов тури в подобі людини.
6. Міцний Юдгаманью, а з них Уттамайджа — дивися! —
Ну хто може стримати їх бойові колісниці!
7. І наших найкращих звитяжців, готових до січі,
Тобі поіменно назву, о народжений двічі:
8. Ти, вчителю, Бгішма та Кріпа — його не здолати! —
Ашватгама, Карна, Вікарна і син Сомадатти.
9. Та й інших немало життям ради мене не важить,
Дзвенить їхня зброя, і кожний у битві відважний.
10. Все ж нашої сили, що Бгішма збирає, замало,
Щоб силу під проводом Бгіми вона подолала.
11. Хто став — відповідно до стану і здійснених звершень —
Разом і осібно всі Бгішму пильнуймо найперше!»
12. Тут витязь, щоб дух укріпити, взяв мушлю велику —
І голос полинув, сильніший левиного рику.
13. І бубни, і сурми, й литаври лунали потому,
Луна навкруги розляглася, сильніша від грому.
14. Враз, білими кіньми запряжена, мчить колісниця,
В ній — Крішна і Арджуна, сяють їх доблесні лиця.
15. Сурмить Крішна в мушлю, і Арджуна вторить на зміну,
І Бгіма, наводячи острах, — у флейту тростинну.
16. Той звук підхопив і шле далі син Кунті вухатий,
Там Накула грати почав з Сухадевою-братом.
17. Тут лучник із Кеші, вояка міцний, волохатий,
А там он нащадок Сатьяки, кого не здолати.
18. Сурмили Друпада й нащадки його незліченні,
І син довгорукий Субгатри — на мушлі священній.
19. Той клич долітає до неба, пронизує уші,
Синам Дгрітараштри тривогою сповнює душі.
20. Вже стріли метнули в повітря два стани ворожі.
В пандавів на стягу знак Мавпи стоїть на сторожі.
21. Тут Арджуна очі до Крішни звертає: «О Боже!
Негайно спини колісницю між станів ворожих.
22. На тих подивитися хочу, що стали стіною,
З ким маю ще нині ставати до смертного бою.
23. З ким маю рубатися без милосердя й пощади,
Кого сюди вів Дгрітараштри підступний нащадок».
24. З уст Арджуни Крішна почув благородне благання —
Між військ колісницю раптово спинив без вагання.
25. При Бгішмі, при Дроні ворожі показує лави.
«Дивися, — говорить, — усе це війська кауравів».
26. У Арджуни серце стиснулось від болю й розпуки:
Побачив обличчя дідів, і батьків, і онуків.
27. У лавах ворожих — брати, свояки, побратими;
І кревного кревний вбиватиме стрілами злими.
28. Так Арджуна мовив, скорботою сповнений: «Боже!
Побачивши рід свій, ставати до бою не можу.
29. Щось тисне у грудях, нараз пересохло у роті,
Все тіло тремтить і волосся — неначе із дроту.
30. Горить моя шкіра, а серце пронизує мука,
Туманиться розум, в руках я не втримаю лука.
31. Знамення зловісні я бачу навколо щомиті…
Кому на добро будуть кревні мої перебиті?!
32. Не хочу ні царства, ні слави, о Господи правий,
Бо щастя — не в царстві, ані в насолоді, ні в славі,
33. Раз тих, задля кого держава і влада нам мила,
Чекає по смерті холодна і темна могила.
34. Діди, і батьки, і сини, і онуки-пагіння,
Дядьки, і свати, й свояки — від одного коріння.
35. Не хочу їх смерті, нехай в нагороду дістану
Не царство, а право трьома управляти світами.
36. Убивши синів Дгрітараштри, гріх візьму на душу,
Не радість відчую, а тяжко каратися мушу.
37. Вбивати рідню — чи близьку чи далеку — негоже,
Бо знищивши рід, ми нещасними станемо, Боже!
38. Хоча каурави, засліплені від віроломства,
Вже стріли свої занесли над майбутнім потомства,
39. А роду загибель — найбільше у світі нещастя,
Невже нам уникнути злочину свого не вдасться?!
40. Як рід розпадеться, то зникнуть законів кордони,
Свавілля й злочинство творитимуть власні закони.
41. А де беззаконня, там будуть вбивати і красти,
Там жони повіями стануть, змішаються касти.
42. А касти порушені — в пеклі опиниться кожний,
Забудуться предки, жертовники згаснуть порожні.
43. Хто рід загубив, одступився од віри святої,
Зневажив закони й сім’ї предковічні устої,
44. Хто касти змішав, тим нема на землі покаяння,
Ті підуть у пекло — так мовить священне писання.
45. О горе: у нас нині намір злочинний на мислі,
Заради корони над родом загроза нависла.
46. Хай радше беззбройного вб’ють мене стріли ворожі,
Ніж маю на світі каратися вічно, о Боже!»
47. Так гірко промовивши і заточившись від муки,
На дно колісниці впав Арджуна й випустив лука.
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКЧитайте также
Бгаґавад-ґіта Божественна пісня
Бгаґавад-ґіта Божественна пісня ПІСНЯ ПЕРША ПЕРЕД БОЄМ НА ПОЛІ КУРУ 1. На Куру, священному полі, зійшлися дві лави. Ой що ж це вчинили пандави, а чи каурави? 2. Дурйодгана бачить: пандави до бою готові. До свого наставника він підійшов і промовив: 3. «Учителю, глянь: нас
ПІСНЯ ДРУГА ДИСПУТ АРДЖУНИ Й КРІШНИ
ПІСНЯ ДРУГА ДИСПУТ АРДЖУНИ Й КРІШНИ 1. Облитому слізьми, пойнятому горем невтішним, Так Арджуні мовив тоді повелитель наш Крішна: 2. «Той, хто у нещасті здригнувся душею, — не воїн. Арієць такий лиш ганьби і зневаги достоїн. 3. Геть слабість із серця — вона воякові не
ПІСНЯ ТРЕТЯ КАРМА-ЙОҐА
ПІСНЯ ТРЕТЯ КАРМА-ЙОҐА 1. «Ти вчиш, — каже витязь, — що розум є вищий від чину, А в діло криваве штовхаєш — назви-но причину. 2. Двозначні слова твої, як розуміти їх стану? Вкажи мені шлях благовісний, не вводь ув оману». 3. «Є дві, — відповів на те Крішна, — до блага
ПІСНЯ ЧЕТВЕРТА ЙОҐА ЖЕРТВИ
ПІСНЯ ЧЕТВЕРТА ЙОҐА ЖЕРТВИ 1. «Знай, — Крішна сказав, — я цю йоґу по віщому знаку Звістив Вівасванту, той — Ману, а Ману — Ікшваку. 2. По черзі отак пізнавали її раджа-ріші, Та з часом губитися стали сліди її віщі. 3. Тож нині тобі заповім йоґу цю незнищенну: Пізнай,
ПІСНЯ П’ЯТА ЙОҐА ВІДРЕЧЕННЯ ВІД ДІЇ
ПІСНЯ П’ЯТА ЙОҐА ВІДРЕЧЕННЯ ВІД ДІЇ 1. «Ти, — Арджуна мовив, — і зречення хвалиш, і діло. Що краще із них? Розтлумач-но мені зрозуміло». 2. «Обидві до блага ведуть, — каже Крішна, — дороги. Та зречення шлях переважить діяльності йоґа. 3. Стійким санньясином є той, хто
ПІСНЯ ШОСТА ЙОҐА САМОВЛАДАННЯ
ПІСНЯ ШОСТА ЙОҐА САМОВЛАДАННЯ 1. «Той йоґин, хто діло вершить, не жадаючи плоду, Не кинувши огнище хатнє, не зрікшися роду. 2. Затям собі: зречення тільки веде нас до йоґи, Її не досягнеш, чуття не приборкавши строго. 3. Лиш дія веде нас до йоґи мовчання, а далі Лиш той, хто
ПІСНЯ СЬОМА ЙОҐА ЗНАННЯ
ПІСНЯ СЬОМА ЙОҐА ЗНАННЯ 1. «До мене прихилений серцем усім, — мовив Крішна, — В оселі моїй мою сутність ти звідаєш віщу. 2. Що мудрістю є, зрозумієш, що тільки знаннями, А це осягнувши, важливіше візьмеш до тями. 3. Чи з тисяч людей хоч один досконалості прагне, А з тих, хто
ПІСНЯ ВОСЬМА ОСЯГНЕННЯ ВСЕВИШНЬОГО
ПІСНЯ ВОСЬМА ОСЯГНЕННЯ ВСЕВИШНЬОГО 1. «А хто ж такий Атман і що таке карма і брагмо? Скажи, як ввійти мені в вічної сутності брами? 2. Хто жертви володар, як він проникає у тіло? Як духом його осягти, коли тіло зотліло?» 3. «Знай, брагмо є вічне, а Атманом є самочинне, А
ПІСНЯ ДЕВ’ЯТА НАЙПОТАЄМНІШІ ЗНАННЯ
ПІСНЯ ДЕВ’ЯТА НАЙПОТАЄМНІШІ ЗНАННЯ 1. «Відкрию тобі сокровенне знання, — мовив Крішна. — Пізнавши його, ти позбудешся сумнівів грішних. 2. Бо ця таємниця є мудрості вияв найвищий, Збагнувши її, ти пройдеш через пломінь очищень. 3. Хто цього закону не визнав, зазнає
ПІСНЯ ДЕСЯТА ДОСКОНАЛІСТЬ АБСОЛЮТУ
ПІСНЯ ДЕСЯТА ДОСКОНАЛІСТЬ АБСОЛЮТУ 1. «Послухай, звитяжцю, кого супроводить відвага: Я віще скажу тобі слово, бажаючи блага. 2. Боги й мудрі ріші походження мого не знають — Походження своє від мене вони починають. 3. Хто знає мене, нерожденного владаря світу, Нікому за
ПІСНЯ ОДИНАДЦЯТА ВСЕСВІТНЯ ФОРМА
ПІСНЯ ОДИНАДЦЯТА ВСЕСВІТНЯ ФОРМА 1. «Ти тайну відкрив мені, — Арджуна мовив, — найвищу, І словом прихильності всі мої сумніви знищив. 2. Начала й кінця всіх істот з’ясував мені сутність, А також у всьому свою неминущу присутність. 3. Таким, яким ти описав себе,
ПІСНЯ ДВАНАДЦЯТА ВІДДАНЕ СЛУЖІННЯ
ПІСНЯ ДВАНАДЦЯТА ВІДДАНЕ СЛУЖІННЯ 1. «Чи ті, які суть твою, — Арджуна мовив, — пізнали, Чи ті, що в неявлене вірять, найбільш досконалі?» 2. «Найбільш досконалі, — сказав на те Чотирирукий, — Хто вірить у мене без сумніву і без принуки. 3. Та навіть і ті, що в неявлене
ПІСНЯ ЧОТИРНАДЦЯТА ТРИ ҐУНИ ПРИРОДИ
ПІСНЯ ЧОТИРНАДЦЯТА ТРИ ҐУНИ ПРИРОДИ 1. «І є ще найвище знання, — мовив Крішна, — пізнали Аскети його і здобули у нім досконалість. 2. Хто сперся на нього, в мою проникає основу, Той смерті не знатиме і не народиться знову. 3. Є лоном моїм вічне брагмо, я кидаю в
ПІСНЯ ШІСТНАДЦЯТА БОЖЕСТВЕННІ І АСУРИЧНІ НАТУРИ
ПІСНЯ ШІСТНАДЦЯТА БОЖЕСТВЕННІ І АСУРИЧНІ НАТУРИ 1. «Безстрашність і стійкість, — вів Крішна, — у вивченні йоґи, Жертовність і самовладання, подвижництво строге, 2. Вгамованість, умиротворенність, м’якість, правдивість, Відреченість, скромність, незлобність і
ПІСНЯ СІМНАДЦЯТА ТРИ РІЗНОВИДИ ВІРИ
ПІСНЯ СІМНАДЦЯТА ТРИ РІЗНОВИДИ ВІРИ 1. «А ті, які, шастри відкинувши, в вірі зостались, — Який їхній стан, Крішно: саттва, чи раджас, чи тамас?» 2. «Троякою є віра тих, що у плоті рожденні: Є віра духовна, чуттєва і є віра темна. 3. Знай, суті людини і віра її відповідна, Із