ПІСНЯ ВОСЬМА ОСЯГНЕННЯ ВСЕВИШНЬОГО

ПІСНЯ ВОСЬМА

ОСЯГНЕННЯ ВСЕВИШНЬОГО

1. «А хто ж такий Атман і що таке карма і брагмо?

Скажи, як ввійти мені в вічної сутності брами?

2. Хто жертви володар, як він проникає у тіло?

Як духом його осягти, коли тіло зотліло?»

3. «Знай, брагмо є вічне, а Атманом є самочинне,

А кармою зветься народження й смерті причина.

4. Знай, сутність найвища міститися може у плиннім,

А жертва просвічує в тілі, як світ у краплині.

5. Хто з тілом прощаючись, не забуває про мене,

Той в сутність вступає мою, у буття незнищенне.

6. Яку ти у смертну годину пригадуєш сутність,

До тої прямуєш і в ній будеш завжди присутній.

7. Отак без вагання тримайся мене під час бою,

Вручи мені серце і розум — я буду з тобою.

8. Хто вправами йозі готовий вручити свідомість,

Той втратить дрібне, але прийде до Бога натомість,

9. До вічного духа, малого, як зернятко маку,

Творця осяйного, що знищує темінь і мряку.

10. Хто в смертну годину присягу свою не порушить,

Спрямує всю силу в міжбрів’я — досягне пуруші.

11. І ще я відкрию тобі: у минущому світі

Подвижники — ті, що звільнились від прагнень і хіті.

12. Замкнувши для серця свого всі ворота і брами,

Життєві потоки тримають у мозку, як в рамі.

13. Хто ом вимовляє священне, як брагмо, єдине,

Той тіло лишає, до мене іде щохвилини.

14. Для йоґинів вірних з думками про мене щомиті

Дороги до мене, о мужній, постійно відкриті.

15. І хто за життя досконалість найвищу з них має,

Народжень нових на землі той уже не зазнає.

16. Світи, пам’ятай, кругообіжну мають основу,

Досягши мене, вже ніхто не народиться знову.

17. Хто знає світ Брами, його пізнає через очі:

Поділений він рівномірно на дні і на ночі.

18. Йде за непроявленим ночі проявлене днини —

У світі проявленого непроявлене гине.

19. А скільки істот, що за темені зникли поволі,

З’являються разом із променем на видноколі.

20. Та знай, що буття непроявлене ще не єдине,

Є й вічне, яке із істотами разом не гине.

21. Це непроявленне, це вічне, це неперехідне —

Верховна оселя моя. І лиш хто його гідний,

22. Той вже не народиться знову. Він буде по смерті

З тим духом найвищим, що Всесвіт на нім розпростертий.

23. Повернеться чи не повернеться йоґин — не бійся, —

Тобі сповіщатиму я, о найкращий з індійців.

24. При світлі, у час, коли сонце на північ запрагло,

Хто брагмо досяг, той по смерті вступає у брагмо.

25. При темені, в пору, як сонце на південь вертає,

Вмираючи, йоґин іще народитися має.

26. Одвічні дороги ці світу складають основу:

Одна без повернень, а друга вертається знову.

27. Не буде блукати, хто знає про дві ці дороги;

Ніде і ніколи не зраджуй, мій витязю, йоґи!

28. За подвиги й жертви утішишся свіжістю плоду:

Одвічна обитель тобі буде в винагороду».

Читайте также

Бгаґавад-ґіта Божественна пісня ПІСНЯ ПЕРША ПЕРЕД БОЄМ НА ПОЛІ КУРУ 1. На Куру, священному полі, зійшлися дві лави. Ой що ж це вчинили пандави, а чи каурави? 2. Дурйодгана бачить: пандави до бою готові. До свого наставника він підійшов і промовив: 3. «Учителю, глянь: нас

ПІСНЯ ДРУГА ДИСПУТ АРДЖУНИ Й КРІШНИ 1. Облитому слізьми, пойнятому горем невтішним, Так Арджуні мовив тоді повелитель наш Крішна: 2. «Той, хто у нещасті здригнувся душею, — не воїн. Арієць такий лиш ганьби і зневаги достоїн. 3. Геть слабість із серця — вона воякові не

ПІСНЯ ТРЕТЯ КАРМА-ЙОҐА 1. «Ти вчиш, — каже витязь, — що розум є вищий від чину, А в діло криваве штовхаєш — назви-но причину. 2. Двозначні слова твої, як розуміти їх стану? Вкажи мені шлях благовісний, не вводь ув оману». 3. «Є дві, — відповів на те Крішна, — до блага

ПІСНЯ ЧЕТВЕРТА ЙОҐА ЖЕРТВИ 1. «Знай, — Крішна сказав, — я цю йоґу по віщому знаку Звістив Вівасванту, той — Ману, а Ману — Ікшваку. 2. По черзі отак пізнавали її раджа-ріші, Та з часом губитися стали сліди її віщі. 3. Тож нині тобі заповім йоґу цю незнищенну: Пізнай,

ПІСНЯ П’ЯТА ЙОҐА ВІДРЕЧЕННЯ ВІД ДІЇ 1. «Ти, — Арджуна мовив, — і зречення хвалиш, і діло. Що краще із них? Розтлумач-но мені зрозуміло». 2. «Обидві до блага ведуть, — каже Крішна, — дороги. Та зречення шлях переважить діяльності йоґа. 3. Стійким санньясином є той, хто

ПІСНЯ ШОСТА ЙОҐА САМОВЛАДАННЯ 1. «Той йоґин, хто діло вершить, не жадаючи плоду, Не кинувши огнище хатнє, не зрікшися роду. 2. Затям собі: зречення тільки веде нас до йоґи, Її не досягнеш, чуття не приборкавши строго. 3. Лиш дія веде нас до йоґи мовчання, а далі Лиш той, хто

ПІСНЯ СЬОМА ЙОҐА ЗНАННЯ 1. «До мене прихилений серцем усім, — мовив Крішна, — В оселі моїй мою сутність ти звідаєш віщу. 2. Що мудрістю є, зрозумієш, що тільки знаннями, А це осягнувши, важливіше візьмеш до тями. 3. Чи з тисяч людей хоч один досконалості прагне, А з тих, хто

ПІСНЯ ДЕВ’ЯТА НАЙПОТАЄМНІШІ ЗНАННЯ 1. «Відкрию тобі сокровенне знання, — мовив Крішна. — Пізнавши його, ти позбудешся сумнівів грішних. 2. Бо ця таємниця є мудрості вияв найвищий, Збагнувши її, ти пройдеш через пломінь очищень. 3. Хто цього закону не визнав, зазнає

ПІСНЯ ДЕСЯТА ДОСКОНАЛІСТЬ АБСОЛЮТУ 1. «Послухай, звитяжцю, кого супроводить відвага: Я віще скажу тобі слово, бажаючи блага. 2. Боги й мудрі ріші походження мого не знають — Походження своє від мене вони починають. 3. Хто знає мене, нерожденного владаря світу, Нікому за

ПІСНЯ ОДИНАДЦЯТА ВСЕСВІТНЯ ФОРМА 1. «Ти тайну відкрив мені, — Арджуна мовив, — найвищу, І словом прихильності всі мої сумніви знищив. 2. Начала й кінця всіх істот з’ясував мені сутність, А також у всьому свою неминущу присутність. 3. Таким, яким ти описав себе,

ПІСНЯ ДВАНАДЦЯТА ВІДДАНЕ СЛУЖІННЯ 1. «Чи ті, які суть твою, — Арджуна мовив, — пізнали, Чи ті, що в неявлене вірять, найбільш досконалі?» 2. «Найбільш досконалі, — сказав на те Чотирирукий, — Хто вірить у мене без сумніву і без принуки. 3. Та навіть і ті, що в неявлене

ПІСНЯ ЧОТИРНАДЦЯТА ТРИ ҐУНИ ПРИРОДИ 1. «І є ще найвище знання, — мовив Крішна, — пізнали Аскети його і здобули у нім досконалість. 2. Хто сперся на нього, в мою проникає основу, Той смерті не знатиме і не народиться знову. 3. Є лоном моїм вічне брагмо, я кидаю в

ПІСНЯ П’ЯТНАДЦЯТА ЙОҐА НАЙВИЩОГО ДУХУ 1. «Довідайсь про дерево вічне баньян, — мовив Крішна, — Донизу гілками, а з коренів — крона розкішна. 2. Угору й донизу сучки його — з ґун, а коріння Додолу, то наче у світі людські покоління. 3. На дереві тому початку й кінця не

ПІСНЯ ШІСТНАДЦЯТА БОЖЕСТВЕННІ І АСУРИЧНІ НАТУРИ 1. «Безстрашність і стійкість, — вів Крішна, — у вивченні йоґи, Жертовність і самовладання, подвижництво строге, 2. Вгамованість, умиротворенність, м’якість, правдивість, Відреченість, скромність, незлобність і

ПІСНЯ СІМНАДЦЯТА ТРИ РІЗНОВИДИ ВІРИ 1. «А ті, які, шастри відкинувши, в вірі зостались, — Який їхній стан, Крішно: саттва, чи раджас, чи тамас?» 2. «Троякою є віра тих, що у плоті рожденні: Є віра духовна, чуттєва і є віра темна. 3. Знай, суті людини і віра її відповідна, Із

ПІСНЯ ВІСІМНАДЦЯТА ЗАВЕРШЕННЯ. ЙОҐА ЗРЕЧЕННЯ 1. «Яви мені, — витязь до Крішни промовив, — могутність: Скажи, в чім відречення, в чому ж бо зречення сутність?» 2. «Відречений той, хто назовсім відрікся від дії, А зречений — хто лиш плодом її не володіє. 3. Одні мудреці