ПІСНЯ ДЕВ’ЯТА НАЙПОТАЄМНІШІ ЗНАННЯ
ПІСНЯ ДЕВ’ЯТА
НАЙПОТАЄМНІШІ ЗНАННЯ
1. «Відкрию тобі сокровенне знання, — мовив Крішна. —
Пізнавши його, ти позбудешся сумнівів грішних.
2. Бо ця таємниця є мудрості вияв найвищий,
Збагнувши її, ти пройдеш через пломінь очищень.
3. Хто цього закону не визнав, зазнає покари,
І знову до смерті ітиме шляхами самсари.
4. Весь світ, що його навкруги розпростер я, — минущий,
В мені — всі істоти його, тільки я вічносущий.
5. Хоч я — не в істотах, збагни мою владарську йоґу, —
Я — їхній носій і творець, їх пускаю в дорогу.
6. Як вітер, що простір увесь заповняє собою,
Отак всі істоти земні у мені і зі мною.
7. Усі під кінець у мою вони входять основу,
А потім наново усіх я відроджую знову.
8. Творю їх постійно, не маючи власної вроди,
Помимо їх волі — творю їх по волі природи.
9. Та знай же, звитяжцю, що цим я не скований ділом,
Не скований ділом, тому що не скований тілом.
10. Чергую незмінно я спокій і рух у природі,
Тримаючи світ у постійному круговороті.
11. І хто зневажає мене за людини подобу,
Той сутність сприйняти не годен, а тільки оздобу.
12. Та знай, що діла їх нікчемні, фальшива наука,
Вони, заблудивши, попали під демонську руку.
13. А душі великі в мені убачають священне —
Начало духовне й начало життя незнищенне.
14. Обітницям вірні, надійні у вчинку і слові,
Вони мені, Арджуно, завжди служити готові.
15. І ті, що у жертву мені свою мудрість приносять, —
Єдиного у многоликості вічній підносять.
16. Я жертва й жертовник водночас, я — предкам офіра,
Я — масло й вогонь, я основа прадавньої віри.
17. Я — світу земного і мати й отець-вседержитель,
Ріг, Сама, Яджур-вед носій і вогонь-очиститель.
18. Я — свідок, володар, опора, я — вічності сім’я,
Я — дім і дорога, я — зникнення і воскресіння.
19. Спадаю на землю дощем і спекотним паланням,
Я — сат і асат — існування і неіснування.
20. Хто відає веди, та не подолав свої вади,
Благають, щоб я їх у царство небесне спровадив.
21. Зазнавши блаженства, до смертних вертаються знову,
Щоб сходженням і опусканням здобути основу.
22. Хто вірний мені без вагання, не зрадивши йоґи,
Того я спроваджую в спокою вічні чертоги.
23. Хто жертвує іншим богам, але сповнений віри,
Все одно до мене його потрапляє офіра.
24. Для мене вона, хоч не знавши мене, нагороду
Ніхто не здобуде від свого жертовного плоду.
25. До духів, до предків ідуть, хто зберіг у них віру,
Хто вірить у мене — мені той приносить офіру.
26. Усе, що підносять, — чи квітку, чи хліб або воду, —
Приймаю, сумирність являючи, а не погорду.
27. Усе, що учиниш ти, Арджуно, — благословенне,
Звитяги твої, пам’ятай, — це пожертва для мене.
28. Ти звільнишся ними від карми — від дій своїх плоду,
І зречення йоґу пізнавши, здобудеш свободу.
29. Для мене немає ні доброго, ані лихого,
Та вірного — в мені душа, а моя душа — в нього.
30. Якщо навіть грішник одному мені поклонився —
На праведних стежці і він відтепер опинився.
31. І праведним ставши, здобуде блаженство невдовзі:
Не згине, затям собі, Арджуно, мій послідовник.
32. Хто з гіршого лона шукає у мене притулку —
Жінки, вайш’ї, шудри — усі на дорозі рятунку.
33. Тим паче вже чисті брагмани або раджа-ріші,
Що волею Бога вступили у світ оцей грішний.
34. Якщо твої мислі пронизані мислю одною,
Ти прийдеш до мене і будеш навіки зі мною».
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКЧитайте также
Бгаґавад-ґіта Божественна пісня
Бгаґавад-ґіта Божественна пісня ПІСНЯ ПЕРША ПЕРЕД БОЄМ НА ПОЛІ КУРУ 1. На Куру, священному полі, зійшлися дві лави. Ой що ж це вчинили пандави, а чи каурави? 2. Дурйодгана бачить: пандави до бою готові. До свого наставника він підійшов і промовив: 3. «Учителю, глянь: нас
ПІСНЯ ТРЕТЯ КАРМА-ЙОҐА
ПІСНЯ ТРЕТЯ КАРМА-ЙОҐА 1. «Ти вчиш, — каже витязь, — що розум є вищий від чину, А в діло криваве штовхаєш — назви-но причину. 2. Двозначні слова твої, як розуміти їх стану? Вкажи мені шлях благовісний, не вводь ув оману». 3. «Є дві, — відповів на те Крішна, — до блага
ПІСНЯ ЧЕТВЕРТА ЙОҐА ЖЕРТВИ
ПІСНЯ ЧЕТВЕРТА ЙОҐА ЖЕРТВИ 1. «Знай, — Крішна сказав, — я цю йоґу по віщому знаку Звістив Вівасванту, той — Ману, а Ману — Ікшваку. 2. По черзі отак пізнавали її раджа-ріші, Та з часом губитися стали сліди її віщі. 3. Тож нині тобі заповім йоґу цю незнищенну: Пізнай,
ПІСНЯ П’ЯТА ЙОҐА ВІДРЕЧЕННЯ ВІД ДІЇ
ПІСНЯ П’ЯТА ЙОҐА ВІДРЕЧЕННЯ ВІД ДІЇ 1. «Ти, — Арджуна мовив, — і зречення хвалиш, і діло. Що краще із них? Розтлумач-но мені зрозуміло». 2. «Обидві до блага ведуть, — каже Крішна, — дороги. Та зречення шлях переважить діяльності йоґа. 3. Стійким санньясином є той, хто
ПІСНЯ ШОСТА ЙОҐА САМОВЛАДАННЯ
ПІСНЯ ШОСТА ЙОҐА САМОВЛАДАННЯ 1. «Той йоґин, хто діло вершить, не жадаючи плоду, Не кинувши огнище хатнє, не зрікшися роду. 2. Затям собі: зречення тільки веде нас до йоґи, Її не досягнеш, чуття не приборкавши строго. 3. Лиш дія веде нас до йоґи мовчання, а далі Лиш той, хто
ПІСНЯ СЬОМА ЙОҐА ЗНАННЯ
ПІСНЯ СЬОМА ЙОҐА ЗНАННЯ 1. «До мене прихилений серцем усім, — мовив Крішна, — В оселі моїй мою сутність ти звідаєш віщу. 2. Що мудрістю є, зрозумієш, що тільки знаннями, А це осягнувши, важливіше візьмеш до тями. 3. Чи з тисяч людей хоч один досконалості прагне, А з тих, хто
ПІСНЯ ВОСЬМА ОСЯГНЕННЯ ВСЕВИШНЬОГО
ПІСНЯ ВОСЬМА ОСЯГНЕННЯ ВСЕВИШНЬОГО 1. «А хто ж такий Атман і що таке карма і брагмо? Скажи, як ввійти мені в вічної сутності брами? 2. Хто жертви володар, як він проникає у тіло? Як духом його осягти, коли тіло зотліло?» 3. «Знай, брагмо є вічне, а Атманом є самочинне, А
ПІСНЯ ДЕСЯТА ДОСКОНАЛІСТЬ АБСОЛЮТУ
ПІСНЯ ДЕСЯТА ДОСКОНАЛІСТЬ АБСОЛЮТУ 1. «Послухай, звитяжцю, кого супроводить відвага: Я віще скажу тобі слово, бажаючи блага. 2. Боги й мудрі ріші походження мого не знають — Походження своє від мене вони починають. 3. Хто знає мене, нерожденного владаря світу, Нікому за
ПІСНЯ ОДИНАДЦЯТА ВСЕСВІТНЯ ФОРМА
ПІСНЯ ОДИНАДЦЯТА ВСЕСВІТНЯ ФОРМА 1. «Ти тайну відкрив мені, — Арджуна мовив, — найвищу, І словом прихильності всі мої сумніви знищив. 2. Начала й кінця всіх істот з’ясував мені сутність, А також у всьому свою неминущу присутність. 3. Таким, яким ти описав себе,
ПІСНЯ ДВАНАДЦЯТА ВІДДАНЕ СЛУЖІННЯ
ПІСНЯ ДВАНАДЦЯТА ВІДДАНЕ СЛУЖІННЯ 1. «Чи ті, які суть твою, — Арджуна мовив, — пізнали, Чи ті, що в неявлене вірять, найбільш досконалі?» 2. «Найбільш досконалі, — сказав на те Чотирирукий, — Хто вірить у мене без сумніву і без принуки. 3. Та навіть і ті, що в неявлене
ПІСНЯ ТРИНАДЦЯТА ПОЛЕ ЗНАННЯ І ПІЗНАВАННЯ ПОЛЯ
ПІСНЯ ТРИНАДЦЯТА ПОЛЕ ЗНАННЯ І ПІЗНАВАННЯ ПОЛЯ 1. «Іще розтлумач, — мовив витязь, — пракріті й пурушу: Знання і предмет пізнання розрізнити я мушу». 2. «Затям же, знанням, — мовив Крішна великий, — є поле. Та хтось же працює, щоби не було воно голе. 3. Приймай мене тим,
ПІСНЯ ЧОТИРНАДЦЯТА ТРИ ҐУНИ ПРИРОДИ
ПІСНЯ ЧОТИРНАДЦЯТА ТРИ ҐУНИ ПРИРОДИ 1. «І є ще найвище знання, — мовив Крішна, — пізнали Аскети його і здобули у нім досконалість. 2. Хто сперся на нього, в мою проникає основу, Той смерті не знатиме і не народиться знову. 3. Є лоном моїм вічне брагмо, я кидаю в
ПІСНЯ П’ЯТНАДЦЯТА ЙОҐА НАЙВИЩОГО ДУХУ
ПІСНЯ П’ЯТНАДЦЯТА ЙОҐА НАЙВИЩОГО ДУХУ 1. «Довідайсь про дерево вічне баньян, — мовив Крішна, — Донизу гілками, а з коренів — крона розкішна. 2. Угору й донизу сучки його — з ґун, а коріння Додолу, то наче у світі людські покоління. 3. На дереві тому початку й кінця не
ПІСНЯ ШІСТНАДЦЯТА БОЖЕСТВЕННІ І АСУРИЧНІ НАТУРИ
ПІСНЯ ШІСТНАДЦЯТА БОЖЕСТВЕННІ І АСУРИЧНІ НАТУРИ 1. «Безстрашність і стійкість, — вів Крішна, — у вивченні йоґи, Жертовність і самовладання, подвижництво строге, 2. Вгамованість, умиротворенність, м’якість, правдивість, Відреченість, скромність, незлобність і
ПІСНЯ СІМНАДЦЯТА ТРИ РІЗНОВИДИ ВІРИ
ПІСНЯ СІМНАДЦЯТА ТРИ РІЗНОВИДИ ВІРИ 1. «А ті, які, шастри відкинувши, в вірі зостались, — Який їхній стан, Крішно: саттва, чи раджас, чи тамас?» 2. «Троякою є віра тих, що у плоті рожденні: Є віра духовна, чуттєва і є віра темна. 3. Знай, суті людини і віра її відповідна, Із
ПІСНЯ ВІСІМНАДЦЯТА ЗАВЕРШЕННЯ. ЙОҐА ЗРЕЧЕННЯ
ПІСНЯ ВІСІМНАДЦЯТА ЗАВЕРШЕННЯ. ЙОҐА ЗРЕЧЕННЯ 1. «Яви мені, — витязь до Крішни промовив, — могутність: Скажи, в чім відречення, в чому ж бо зречення сутність?» 2. «Відречений той, хто назовсім відрікся від дії, А зречений — хто лиш плодом її не володіє. 3. Одні мудреці