ПІСНЯ СІМНАДЦЯТА ТРИ РІЗНОВИДИ ВІРИ

ПІСНЯ СІМНАДЦЯТА

ТРИ РІЗНОВИДИ ВІРИ

1. «А ті, які, шастри відкинувши, в вірі зостались, —

Який їхній стан, Крішно: саттва, чи раджас, чи тамас?»

2. «Троякою є віра тих, що у плоті рожденні:

Є віра духовна, чуттєва і є віра темна.

3. Знай, суті людини і віра її відповідна,

Із віри людини і суть її, Арджуно, видно.

4. Блаженні несуть жертву Богові, хтиві — ракшасам,

А темні — видінням і духам найвищим тим часом.

5. Хто чинить насильство над тілом, зневаживши шастри,

Хто прагне в розпусту, неначе у пастку, упасти, —

6. Той нівечить сутність свою у тілесній натурі —

Походять учинки такі від наказу асурів.

7. Пожива, приємна на смак, є трояка для смертних,

Так само, як дар або подвиг, так само, як жертва.

8. Блаженним до смаку — олійна, м’яка, соковита,

Що зміцнює силу, здоров’я, дає довголіття.

9. Для пристрасних люба: гаряча, солона, пекуча,

Вона їх постійно важкими хворобами мучить.

10. Гнила і несвіжа, від трапези рештки — для темних,

Для інших вона неспоживна, а їм же — приємна.

11. Та жертва, яку по святому закону від серця,

А не від принуки приносять, — блаженних це жертва.

12. А пристрасних жертва націлена на результати,

Вона з розрахунку — ти маєш про це пам’ятати.

13. Коли ж буде жертва без дару, то жертва ця темна,

А значить, що жертва ця — поза законом, даремна.

14. Шаноба богів і наставників мудрих, умілих,

Цнотливість і чесність йменується подвигом тіла.

15. Привітність і стриманість від непоштивого слова,

Читання священних писань зветься подвигом мови.

16. Мовчазність, прихильність, довірливість серця, одвертість,

Думок чистота називається подвигом серця.

17. Затям, що зоветься блаженним цей подвиг троякий,

Бо здійснений вірою, а не заради віддяки.

18. А подвиг, в основі якого лежить розрахунок,

Нещирий, і подвиг такий не береться в рахунок.

19. Той подвиг, що твориться з наміром злісно-таємним

Для самотортур або вбивства когось, зветься темним.

20. Дарунок без натяку на віддарунок зустрічний,

Дарунок як самопожертва зоветься саттвичним.

21. Коли ж він із наміром небезкорисливим даний,

Він із розрахунку, і Богу такий не жаданий.

22. А дар недостойному, даний з презирством ганебним,

Невчасний, нечесний — такий дар вважається темним.

23. Ом тат сат — три різні наймення для брагмо одного,

Брамини, і веди, і жертви виходять від нього,

24. Хто брагмо осяг, вимовляє той ом молитовне,

Завжди перед подвигом або обрядом жертовним.

25. А тат вимовляють, підносячи Богові жертву,

Щоб плоть вгамувати, зробити живу, а не мертву.

26. Цим словом завжди визначається благо загальне,

Воно спонукає людину на діло похвальне.

27. Сат — поряд із жертвою, з подвигом мужнім без страху,

Сат — поряд з діянням заради єдиного брагмо.

28. Асат — звуться жертви, любові теплом не зігріті,

Ніщо вони, Арджуно, в цьому і в іншому світі».

Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚

Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением

ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОК

Читайте также

ПЕРЕВІРКА СУПРОТИ ВІРИ Але вчені люди все-таки вирішили, що брати чужі слова на віру не можна, якщо не хочеш обманутися; а віра обманює. Еренберг та Сітцен дослідили явище і довели, що в ньому нічого чудесного немає.Справа от у чому. Схили Джебель-Накугу нахилені під кутом 45

Бгаґавад-ґіта Божественна пісня ПІСНЯ ПЕРША ПЕРЕД БОЄМ НА ПОЛІ КУРУ 1. На Куру, священному полі, зійшлися дві лави. Ой що ж це вчинили пандави, а чи каурави? 2. Дурйодгана бачить: пандави до бою готові. До свого наставника він підійшов і промовив: 3. «Учителю, глянь: нас

ПІСНЯ ТРЕТЯ КАРМА-ЙОҐА 1. «Ти вчиш, — каже витязь, — що розум є вищий від чину, А в діло криваве штовхаєш — назви-но причину. 2. Двозначні слова твої, як розуміти їх стану? Вкажи мені шлях благовісний, не вводь ув оману». 3. «Є дві, — відповів на те Крішна, — до блага

ПІСНЯ ЧЕТВЕРТА ЙОҐА ЖЕРТВИ 1. «Знай, — Крішна сказав, — я цю йоґу по віщому знаку Звістив Вівасванту, той — Ману, а Ману — Ікшваку. 2. По черзі отак пізнавали її раджа-ріші, Та з часом губитися стали сліди її віщі. 3. Тож нині тобі заповім йоґу цю незнищенну: Пізнай,

ПІСНЯ П’ЯТА ЙОҐА ВІДРЕЧЕННЯ ВІД ДІЇ 1. «Ти, — Арджуна мовив, — і зречення хвалиш, і діло. Що краще із них? Розтлумач-но мені зрозуміло». 2. «Обидві до блага ведуть, — каже Крішна, — дороги. Та зречення шлях переважить діяльності йоґа. 3. Стійким санньясином є той, хто

ПІСНЯ ШОСТА ЙОҐА САМОВЛАДАННЯ 1. «Той йоґин, хто діло вершить, не жадаючи плоду, Не кинувши огнище хатнє, не зрікшися роду. 2. Затям собі: зречення тільки веде нас до йоґи, Її не досягнеш, чуття не приборкавши строго. 3. Лиш дія веде нас до йоґи мовчання, а далі Лиш той, хто

ПІСНЯ СЬОМА ЙОҐА ЗНАННЯ 1. «До мене прихилений серцем усім, — мовив Крішна, — В оселі моїй мою сутність ти звідаєш віщу. 2. Що мудрістю є, зрозумієш, що тільки знаннями, А це осягнувши, важливіше візьмеш до тями. 3. Чи з тисяч людей хоч один досконалості прагне, А з тих, хто

ПІСНЯ ВОСЬМА ОСЯГНЕННЯ ВСЕВИШНЬОГО 1. «А хто ж такий Атман і що таке карма і брагмо? Скажи, як ввійти мені в вічної сутності брами? 2. Хто жертви володар, як він проникає у тіло? Як духом його осягти, коли тіло зотліло?» 3. «Знай, брагмо є вічне, а Атманом є самочинне, А

ПІСНЯ ДЕВ’ЯТА НАЙПОТАЄМНІШІ ЗНАННЯ 1. «Відкрию тобі сокровенне знання, — мовив Крішна. — Пізнавши його, ти позбудешся сумнівів грішних. 2. Бо ця таємниця є мудрості вияв найвищий, Збагнувши її, ти пройдеш через пломінь очищень. 3. Хто цього закону не визнав, зазнає

ПІСНЯ ДЕСЯТА ДОСКОНАЛІСТЬ АБСОЛЮТУ 1. «Послухай, звитяжцю, кого супроводить відвага: Я віще скажу тобі слово, бажаючи блага. 2. Боги й мудрі ріші походження мого не знають — Походження своє від мене вони починають. 3. Хто знає мене, нерожденного владаря світу, Нікому за

ПІСНЯ ОДИНАДЦЯТА ВСЕСВІТНЯ ФОРМА 1. «Ти тайну відкрив мені, — Арджуна мовив, — найвищу, І словом прихильності всі мої сумніви знищив. 2. Начала й кінця всіх істот з’ясував мені сутність, А також у всьому свою неминущу присутність. 3. Таким, яким ти описав себе,

ПІСНЯ ДВАНАДЦЯТА ВІДДАНЕ СЛУЖІННЯ 1. «Чи ті, які суть твою, — Арджуна мовив, — пізнали, Чи ті, що в неявлене вірять, найбільш досконалі?» 2. «Найбільш досконалі, — сказав на те Чотирирукий, — Хто вірить у мене без сумніву і без принуки. 3. Та навіть і ті, що в неявлене

ПІСНЯ ЧОТИРНАДЦЯТА ТРИ ҐУНИ ПРИРОДИ 1. «І є ще найвище знання, — мовив Крішна, — пізнали Аскети його і здобули у нім досконалість. 2. Хто сперся на нього, в мою проникає основу, Той смерті не знатиме і не народиться знову. 3. Є лоном моїм вічне брагмо, я кидаю в

ПІСНЯ П’ЯТНАДЦЯТА ЙОҐА НАЙВИЩОГО ДУХУ 1. «Довідайсь про дерево вічне баньян, — мовив Крішна, — Донизу гілками, а з коренів — крона розкішна. 2. Угору й донизу сучки його — з ґун, а коріння Додолу, то наче у світі людські покоління. 3. На дереві тому початку й кінця не

ПІСНЯ ШІСТНАДЦЯТА БОЖЕСТВЕННІ І АСУРИЧНІ НАТУРИ 1. «Безстрашність і стійкість, — вів Крішна, — у вивченні йоґи, Жертовність і самовладання, подвижництво строге, 2. Вгамованість, умиротворенність, м’якість, правдивість, Відреченість, скромність, незлобність і