ПІСНЯ СІМНАДЦЯТА ТРИ РІЗНОВИДИ ВІРИ
ПІСНЯ СІМНАДЦЯТА
ТРИ РІЗНОВИДИ ВІРИ
1. «А ті, які, шастри відкинувши, в вірі зостались, —
Який їхній стан, Крішно: саттва, чи раджас, чи тамас?»
2. «Троякою є віра тих, що у плоті рожденні:
Є віра духовна, чуттєва і є віра темна.
3. Знай, суті людини і віра її відповідна,
Із віри людини і суть її, Арджуно, видно.
4. Блаженні несуть жертву Богові, хтиві — ракшасам,
А темні — видінням і духам найвищим тим часом.
5. Хто чинить насильство над тілом, зневаживши шастри,
Хто прагне в розпусту, неначе у пастку, упасти, —
6. Той нівечить сутність свою у тілесній натурі —
Походять учинки такі від наказу асурів.
7. Пожива, приємна на смак, є трояка для смертних,
Так само, як дар або подвиг, так само, як жертва.
8. Блаженним до смаку — олійна, м’яка, соковита,
Що зміцнює силу, здоров’я, дає довголіття.
9. Для пристрасних люба: гаряча, солона, пекуча,
Вона їх постійно важкими хворобами мучить.
10. Гнила і несвіжа, від трапези рештки — для темних,
Для інших вона неспоживна, а їм же — приємна.
11. Та жертва, яку по святому закону від серця,
А не від принуки приносять, — блаженних це жертва.
12. А пристрасних жертва націлена на результати,
Вона з розрахунку — ти маєш про це пам’ятати.
13. Коли ж буде жертва без дару, то жертва ця темна,
А значить, що жертва ця — поза законом, даремна.
14. Шаноба богів і наставників мудрих, умілих,
Цнотливість і чесність йменується подвигом тіла.
15. Привітність і стриманість від непоштивого слова,
Читання священних писань зветься подвигом мови.
16. Мовчазність, прихильність, довірливість серця, одвертість,
Думок чистота називається подвигом серця.
17. Затям, що зоветься блаженним цей подвиг троякий,
Бо здійснений вірою, а не заради віддяки.
18. А подвиг, в основі якого лежить розрахунок,
Нещирий, і подвиг такий не береться в рахунок.
19. Той подвиг, що твориться з наміром злісно-таємним
Для самотортур або вбивства когось, зветься темним.
20. Дарунок без натяку на віддарунок зустрічний,
Дарунок як самопожертва зоветься саттвичним.
21. Коли ж він із наміром небезкорисливим даний,
Він із розрахунку, і Богу такий не жаданий.
22. А дар недостойному, даний з презирством ганебним,
Невчасний, нечесний — такий дар вважається темним.
23. Ом тат сат — три різні наймення для брагмо одного,
Брамини, і веди, і жертви виходять від нього,
24. Хто брагмо осяг, вимовляє той ом молитовне,
Завжди перед подвигом або обрядом жертовним.
25. А тат вимовляють, підносячи Богові жертву,
Щоб плоть вгамувати, зробити живу, а не мертву.
26. Цим словом завжди визначається благо загальне,
Воно спонукає людину на діло похвальне.
27. Сат — поряд із жертвою, з подвигом мужнім без страху,
Сат — поряд з діянням заради єдиного брагмо.
28. Асат — звуться жертви, любові теплом не зігріті,
Ніщо вони, Арджуно, в цьому і в іншому світі».