ПІСНЯ ЧОТИРНАДЦЯТА ТРИ ҐУНИ ПРИРОДИ

ПІСНЯ ЧОТИРНАДЦЯТА

ТРИ ҐУНИ ПРИРОДИ

1. «І є ще найвище знання, — мовив Крішна, — пізнали

Аскети його і здобули у нім досконалість.

2. Хто сперся на нього, в мою проникає основу,

Той смерті не знатиме і не народиться знову.

3. Є лоном моїм вічне брагмо, я кидаю в нього

Насіння своє для народження всього земного.

4. Для всякого тіла, де здатне воно виникати,

Лиш я — його батько, а брагмо одвічне — це мати.

5. І саттва, і раджас, і тамас — це ґуни пракріті,

Що тіло одвічного міцно зшивають, як ниті.

6. З них саттва — побожність, нема на ній жодної плями,

Вона наділяє нас щастям, здоров’ям, знаннями,

7. І раджас — це пристрасть, і ким вона заволодіє —

Пов’яже його нерозривними узами дії.

8. А лінощі, заздрість, невігластво зроджує тамас —

Брехливими всіх вона прагне приспати устами.

9. До щастя зве саттва, а раджас до пристрасті манить,

Породжує неуцтво тамас, і розум туманить.

10. Подолані раджас і саттва — підноситься тамас,

А раджас і тамас побореш — то саттва зосталась.

11. Допоки вона перевагу утримує, доти

Струмує проміння знання від твоєї істоти.

12. А гору бере почуття із потребою дії —

Всією істотою раджас тоді володіє.

13. Коли зледащів хто, зробився байдужим до всього —

Це тамас святкує в єстві у його перемогу.

14. При саттві в людини земні завертаються строки,

Й вона потрапляє туди, де боги і пророки.

15. Знай, пристрасні, вмерши, у кармі відроджені будуть,

А темні відродяться знову із лона облуди.

16. Плід саттви — це доброї справи висока свідомість,

Плід раджаса — муки, а тамаса плід — невідомість.

17. Від саттви іде пізнання, йде від раджаса — хтивість,

А тамас породжує неуцтво й непросвітлимість.

18. Хто в саттві — йде в гору, хто в раджасі — посередині,

Хто в тамаса темного владі — на самій долині.

19. Той, хто в пізнанні, окрім мене, нікого не знає,

Вступає у ґун володіння, у мене вступає.

20. Хто ґуни всі три перейшов у стремлінні упертім —

Звільнився навік від народження, старості й смерті».

21. «По чім же того, хто всі ґуни пройшов, розпізнати?

Скажи, що чинив, як спокуси зумів подолати?»

22. «Хто перед приходом знання, незнання, а чи діла,

Не плаче й не прагне, щоб вийшли вони з його тіла,

23. Стійкий, незворушний у радості й горі, мов камінь,

Стійкий у хулі і хвалі почуттями й думками,

24. До друга і недруга рівний, байдужий до слави, —

Той ґуни здолає, земні покидаючи справи.

25. Хто тільки до мене безмежною вірою прагне,

Той, ґуни земні перейшовши, вступає у брагмо.

26. Бо я є оселя того, хто не відає скону, —

Оселя безсмертного блага і правди закону».

Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚

Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением

ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОК

Читайте также

Бгаґавад-ґіта Божественна пісня ПІСНЯ ПЕРША ПЕРЕД БОЄМ НА ПОЛІ КУРУ 1. На Куру, священному полі, зійшлися дві лави. Ой що ж це вчинили пандави, а чи каурави? 2. Дурйодгана бачить: пандави до бою готові. До свого наставника він підійшов і промовив: 3. «Учителю, глянь: нас

ПІСНЯ ТРЕТЯ КАРМА-ЙОҐА 1. «Ти вчиш, — каже витязь, — що розум є вищий від чину, А в діло криваве штовхаєш — назви-но причину. 2. Двозначні слова твої, як розуміти їх стану? Вкажи мені шлях благовісний, не вводь ув оману». 3. «Є дві, — відповів на те Крішна, — до блага

ПІСНЯ ЧЕТВЕРТА ЙОҐА ЖЕРТВИ 1. «Знай, — Крішна сказав, — я цю йоґу по віщому знаку Звістив Вівасванту, той — Ману, а Ману — Ікшваку. 2. По черзі отак пізнавали її раджа-ріші, Та з часом губитися стали сліди її віщі. 3. Тож нині тобі заповім йоґу цю незнищенну: Пізнай,

ПІСНЯ П’ЯТА ЙОҐА ВІДРЕЧЕННЯ ВІД ДІЇ 1. «Ти, — Арджуна мовив, — і зречення хвалиш, і діло. Що краще із них? Розтлумач-но мені зрозуміло». 2. «Обидві до блага ведуть, — каже Крішна, — дороги. Та зречення шлях переважить діяльності йоґа. 3. Стійким санньясином є той, хто

ПІСНЯ ШОСТА ЙОҐА САМОВЛАДАННЯ 1. «Той йоґин, хто діло вершить, не жадаючи плоду, Не кинувши огнище хатнє, не зрікшися роду. 2. Затям собі: зречення тільки веде нас до йоґи, Її не досягнеш, чуття не приборкавши строго. 3. Лиш дія веде нас до йоґи мовчання, а далі Лиш той, хто

ПІСНЯ СЬОМА ЙОҐА ЗНАННЯ 1. «До мене прихилений серцем усім, — мовив Крішна, — В оселі моїй мою сутність ти звідаєш віщу. 2. Що мудрістю є, зрозумієш, що тільки знаннями, А це осягнувши, важливіше візьмеш до тями. 3. Чи з тисяч людей хоч один досконалості прагне, А з тих, хто

ПІСНЯ ВОСЬМА ОСЯГНЕННЯ ВСЕВИШНЬОГО 1. «А хто ж такий Атман і що таке карма і брагмо? Скажи, як ввійти мені в вічної сутності брами? 2. Хто жертви володар, як він проникає у тіло? Як духом його осягти, коли тіло зотліло?» 3. «Знай, брагмо є вічне, а Атманом є самочинне, А

ПІСНЯ ДЕВ’ЯТА НАЙПОТАЄМНІШІ ЗНАННЯ 1. «Відкрию тобі сокровенне знання, — мовив Крішна. — Пізнавши його, ти позбудешся сумнівів грішних. 2. Бо ця таємниця є мудрості вияв найвищий, Збагнувши її, ти пройдеш через пломінь очищень. 3. Хто цього закону не визнав, зазнає

ПІСНЯ ДЕСЯТА ДОСКОНАЛІСТЬ АБСОЛЮТУ 1. «Послухай, звитяжцю, кого супроводить відвага: Я віще скажу тобі слово, бажаючи блага. 2. Боги й мудрі ріші походження мого не знають — Походження своє від мене вони починають. 3. Хто знає мене, нерожденного владаря світу, Нікому за

ПІСНЯ ОДИНАДЦЯТА ВСЕСВІТНЯ ФОРМА 1. «Ти тайну відкрив мені, — Арджуна мовив, — найвищу, І словом прихильності всі мої сумніви знищив. 2. Начала й кінця всіх істот з’ясував мені сутність, А також у всьому свою неминущу присутність. 3. Таким, яким ти описав себе,

ПІСНЯ ДВАНАДЦЯТА ВІДДАНЕ СЛУЖІННЯ 1. «Чи ті, які суть твою, — Арджуна мовив, — пізнали, Чи ті, що в неявлене вірять, найбільш досконалі?» 2. «Найбільш досконалі, — сказав на те Чотирирукий, — Хто вірить у мене без сумніву і без принуки. 3. Та навіть і ті, що в неявлене

ПІСНЯ П’ЯТНАДЦЯТА ЙОҐА НАЙВИЩОГО ДУХУ 1. «Довідайсь про дерево вічне баньян, — мовив Крішна, — Донизу гілками, а з коренів — крона розкішна. 2. Угору й донизу сучки його — з ґун, а коріння Додолу, то наче у світі людські покоління. 3. На дереві тому початку й кінця не

ПІСНЯ ШІСТНАДЦЯТА БОЖЕСТВЕННІ І АСУРИЧНІ НАТУРИ 1. «Безстрашність і стійкість, — вів Крішна, — у вивченні йоґи, Жертовність і самовладання, подвижництво строге, 2. Вгамованість, умиротворенність, м’якість, правдивість, Відреченість, скромність, незлобність і

ПІСНЯ СІМНАДЦЯТА ТРИ РІЗНОВИДИ ВІРИ 1. «А ті, які, шастри відкинувши, в вірі зостались, — Який їхній стан, Крішно: саттва, чи раджас, чи тамас?» 2. «Троякою є віра тих, що у плоті рожденні: Є віра духовна, чуттєва і є віра темна. 3. Знай, суті людини і віра її відповідна, Із

ПІСНЯ ВІСІМНАДЦЯТА ЗАВЕРШЕННЯ. ЙОҐА ЗРЕЧЕННЯ 1. «Яви мені, — витязь до Крішни промовив, — могутність: Скажи, в чім відречення, в чому ж бо зречення сутність?» 2. «Відречений той, хто назовсім відрікся від дії, А зречений — хто лиш плодом її не володіє. 3. Одні мудреці