ПІСНЯ ЧЕТВЕРТА ЙОҐА ЖЕРТВИ
ПІСНЯ ЧЕТВЕРТА
ЙОҐА ЖЕРТВИ
1. «Знай, — Крішна сказав, — я цю йоґу по віщому знаку
Звістив Вівасванту, той — Ману, а Ману — Ікшваку.
2. По черзі отак пізнавали її раджа-ріші,
Та з часом губитися стали сліди її віщі.
3. Тож нині тобі заповім йоґу цю незнищенну:
Пізнай, послідовнику й друже мій, тайну священну».
4. «Спочатку вродивсь Вівасвант, ну а ти після нього,
То як Вівасвантові міг ти повідати йоґу?»
5. «Народжень-бо, Арджуно, в мене і в тебе багато,
Я знаю усі, а тобі їх не суджено знати,
6. Хоч я — вічний Атман — народження й смерті не маю,
Та волею з власної майї завжди виникаю.
7. Коли беззаконня розхитує світу основу,
Тоді сам із себе народжуюсь знову і знову.
8. Одвіку народжуюсь я для закону і влади,
Для кари злочинців, рятунку блаженних заради.
9. Хто мого народження опанував таїною,
Нових не зазнає народжень — зіллється зі мною.
10. Хто пристрасть здолав і наповнився мною до краю,
Очистився той і в буття моє легко вступає.
11. Із чим хто приходить до мене, тим стрінутий буде:
Без мене немає доріг, лиш моїми йдуть люди.
12. Хто успіху прагне, офіру підносить для неба,
Бо знає, що наміри ділом підкріплювать треба.
13. Розвівши по кастах людей за ділами земними,
Я сам, нерожденний, стою понад кастами тими.
14. Мене не заплямлять діла і їх плід не заманить,
Таким хто пізнав мене — ділом себе не споганить.
15. Так звільнення предки собі здобували при ділі.
Ти теж так живи і дійдеш до жаданої цілі.
16. Що дія, а що є без-дія — не знати й розумним,
Про дію повім тобі — хай покида тебе сумнів.
17. Про дію потрібну й заказану знати годиться,
І теж про без-дію; шлях дії — завжди таємниця.
18. Хто дію в без-дії, без-дію у дії вбачає,
Достойно той серед людей свої справи кінчає.
19. Хто здійснює без розрахунку свої починання,
Той дію спалив пізнанням і досяг осяяння.
20. Хто, діючи, на результат не плекає надії,
Той — вільний, той — зайнятий ділом — нічого не діє.
21. Хто пристрасті власні приборкав, той, зайнятий ділом,
У гріх не впадає, бо діло він здійснює тілом.
22. Вдоволений всім, що б там доля не слала для нього,
Без зла і злоби — чи поразка, а чи перемога, —
23. Він в мудрості вільний, здолавши любов і відразу,
І діло, що звершив як жертву, зникає відразу.
24. Жертовником, жертвою, полум’ям жертви є брагмо,
Куди не прямуєм, із ним ми з’єднатися прагнем.
25. Богам офірують пожертву одвіку йоґини,
І в полум’ї жертви офіра ніколи не гине.
26. Той власні чуття свої кинув у пломінь покути
І палить бажання, і пристрасті хоче забути,
27. А той свою силу життєву приносить у жертву,
Живу свою кров оберта добровільно у мертву,
28. Майно, навіть подвиги — бачачи в цьому загрозу —
У полум’ї палить нещадно, лишаючи розум.
29. Той вдихові видих, а той видиханню вдихання
Приносить в офіру, гартуючи дух ненастанно,
30. Той їжу обмежує й так, очищаючись, гасне,
У жертву життю віддає він життя своє власне.
31. Той брагмо досягне, хто жертви скуштує амріту,
Не жертвуєш сам — не зазнаєш блаженного світу.
32. Як бачиш, всілякі є жертви, призначені Богу,
Від діла виводять вони на спасіння дорогу.
33. Хто жертвує розумом, ліпше, ніж жертвує річчю,
Бо розум панує над тілом, як день понад ніччю.
34. Припавши до вчителя стіп, правду звідувать личить,
Мудрець-правдовидець у неї тебе втаємничить.
35. Збагнувши цю мудрість, зумієш спокуси збороти,
Пізнаєш в собі і в мені розмаїті істоти.
36. Хоч би у житті ти був навіть по вінця гріховен,
Крізь зла океан провезе тебе мудрості човен.
37. Як в попіл поволі вогонь перетворює дрова,
Так мудрість діла спопелити дощенту готова.
38. Немає учителя в світі над мудрості слово,
Воно до рятунку приводить завжди поступово.
39. Той, хто потягнувся до нього, хто пристрасті знищив,
Знання здобуває і мудрості благо найвище.
40. Безвірнику хтивому порятуватись не вдасться,
І він не зазнає ні іншого світу, ні щастя.
41. Хто мудрістю сумніви знищив, чуттям володіє,
Той відданий Богові і непричетний до дії.
42. Щоб в серці твоїм не гніздились жадання безумні,
Мечем пізнання розсікай в ньому, Арджуно, сумнів».
Более 800 000 книг и аудиокниг! 📚
Получи 2 месяца Литрес Подписки в подарок и наслаждайся неограниченным чтением
ПОЛУЧИТЬ ПОДАРОКЧитайте также
Бгаґавад-ґіта Божественна пісня
Бгаґавад-ґіта Божественна пісня ПІСНЯ ПЕРША ПЕРЕД БОЄМ НА ПОЛІ КУРУ 1. На Куру, священному полі, зійшлися дві лави. Ой що ж це вчинили пандави, а чи каурави? 2. Дурйодгана бачить: пандави до бою готові. До свого наставника він підійшов і промовив: 3. «Учителю, глянь: нас
ПІСНЯ ТРЕТЯ КАРМА-ЙОҐА
ПІСНЯ ТРЕТЯ КАРМА-ЙОҐА 1. «Ти вчиш, — каже витязь, — що розум є вищий від чину, А в діло криваве штовхаєш — назви-но причину. 2. Двозначні слова твої, як розуміти їх стану? Вкажи мені шлях благовісний, не вводь ув оману». 3. «Є дві, — відповів на те Крішна, — до блага
ПІСНЯ П’ЯТА ЙОҐА ВІДРЕЧЕННЯ ВІД ДІЇ
ПІСНЯ П’ЯТА ЙОҐА ВІДРЕЧЕННЯ ВІД ДІЇ 1. «Ти, — Арджуна мовив, — і зречення хвалиш, і діло. Що краще із них? Розтлумач-но мені зрозуміло». 2. «Обидві до блага ведуть, — каже Крішна, — дороги. Та зречення шлях переважить діяльності йоґа. 3. Стійким санньясином є той, хто
ПІСНЯ ШОСТА ЙОҐА САМОВЛАДАННЯ
ПІСНЯ ШОСТА ЙОҐА САМОВЛАДАННЯ 1. «Той йоґин, хто діло вершить, не жадаючи плоду, Не кинувши огнище хатнє, не зрікшися роду. 2. Затям собі: зречення тільки веде нас до йоґи, Її не досягнеш, чуття не приборкавши строго. 3. Лиш дія веде нас до йоґи мовчання, а далі Лиш той, хто
ПІСНЯ СЬОМА ЙОҐА ЗНАННЯ
ПІСНЯ СЬОМА ЙОҐА ЗНАННЯ 1. «До мене прихилений серцем усім, — мовив Крішна, — В оселі моїй мою сутність ти звідаєш віщу. 2. Що мудрістю є, зрозумієш, що тільки знаннями, А це осягнувши, важливіше візьмеш до тями. 3. Чи з тисяч людей хоч один досконалості прагне, А з тих, хто
ПІСНЯ ВОСЬМА ОСЯГНЕННЯ ВСЕВИШНЬОГО
ПІСНЯ ВОСЬМА ОСЯГНЕННЯ ВСЕВИШНЬОГО 1. «А хто ж такий Атман і що таке карма і брагмо? Скажи, як ввійти мені в вічної сутності брами? 2. Хто жертви володар, як він проникає у тіло? Як духом його осягти, коли тіло зотліло?» 3. «Знай, брагмо є вічне, а Атманом є самочинне, А
ПІСНЯ ДЕВ’ЯТА НАЙПОТАЄМНІШІ ЗНАННЯ
ПІСНЯ ДЕВ’ЯТА НАЙПОТАЄМНІШІ ЗНАННЯ 1. «Відкрию тобі сокровенне знання, — мовив Крішна. — Пізнавши його, ти позбудешся сумнівів грішних. 2. Бо ця таємниця є мудрості вияв найвищий, Збагнувши її, ти пройдеш через пломінь очищень. 3. Хто цього закону не визнав, зазнає
ПІСНЯ ДЕСЯТА ДОСКОНАЛІСТЬ АБСОЛЮТУ
ПІСНЯ ДЕСЯТА ДОСКОНАЛІСТЬ АБСОЛЮТУ 1. «Послухай, звитяжцю, кого супроводить відвага: Я віще скажу тобі слово, бажаючи блага. 2. Боги й мудрі ріші походження мого не знають — Походження своє від мене вони починають. 3. Хто знає мене, нерожденного владаря світу, Нікому за
ПІСНЯ ОДИНАДЦЯТА ВСЕСВІТНЯ ФОРМА
ПІСНЯ ОДИНАДЦЯТА ВСЕСВІТНЯ ФОРМА 1. «Ти тайну відкрив мені, — Арджуна мовив, — найвищу, І словом прихильності всі мої сумніви знищив. 2. Начала й кінця всіх істот з’ясував мені сутність, А також у всьому свою неминущу присутність. 3. Таким, яким ти описав себе,
ПІСНЯ ДВАНАДЦЯТА ВІДДАНЕ СЛУЖІННЯ
ПІСНЯ ДВАНАДЦЯТА ВІДДАНЕ СЛУЖІННЯ 1. «Чи ті, які суть твою, — Арджуна мовив, — пізнали, Чи ті, що в неявлене вірять, найбільш досконалі?» 2. «Найбільш досконалі, — сказав на те Чотирирукий, — Хто вірить у мене без сумніву і без принуки. 3. Та навіть і ті, що в неявлене
ПІСНЯ ЧОТИРНАДЦЯТА ТРИ ҐУНИ ПРИРОДИ
ПІСНЯ ЧОТИРНАДЦЯТА ТРИ ҐУНИ ПРИРОДИ 1. «І є ще найвище знання, — мовив Крішна, — пізнали Аскети його і здобули у нім досконалість. 2. Хто сперся на нього, в мою проникає основу, Той смерті не знатиме і не народиться знову. 3. Є лоном моїм вічне брагмо, я кидаю в
ПІСНЯ П’ЯТНАДЦЯТА ЙОҐА НАЙВИЩОГО ДУХУ
ПІСНЯ П’ЯТНАДЦЯТА ЙОҐА НАЙВИЩОГО ДУХУ 1. «Довідайсь про дерево вічне баньян, — мовив Крішна, — Донизу гілками, а з коренів — крона розкішна. 2. Угору й донизу сучки його — з ґун, а коріння Додолу, то наче у світі людські покоління. 3. На дереві тому початку й кінця не
ПІСНЯ ШІСТНАДЦЯТА БОЖЕСТВЕННІ І АСУРИЧНІ НАТУРИ
ПІСНЯ ШІСТНАДЦЯТА БОЖЕСТВЕННІ І АСУРИЧНІ НАТУРИ 1. «Безстрашність і стійкість, — вів Крішна, — у вивченні йоґи, Жертовність і самовладання, подвижництво строге, 2. Вгамованість, умиротворенність, м’якість, правдивість, Відреченість, скромність, незлобність і
ПІСНЯ СІМНАДЦЯТА ТРИ РІЗНОВИДИ ВІРИ
ПІСНЯ СІМНАДЦЯТА ТРИ РІЗНОВИДИ ВІРИ 1. «А ті, які, шастри відкинувши, в вірі зостались, — Який їхній стан, Крішно: саттва, чи раджас, чи тамас?» 2. «Троякою є віра тих, що у плоті рожденні: Є віра духовна, чуттєва і є віра темна. 3. Знай, суті людини і віра її відповідна, Із
ПІСНЯ ВІСІМНАДЦЯТА ЗАВЕРШЕННЯ. ЙОҐА ЗРЕЧЕННЯ
ПІСНЯ ВІСІМНАДЦЯТА ЗАВЕРШЕННЯ. ЙОҐА ЗРЕЧЕННЯ 1. «Яви мені, — витязь до Крішни промовив, — могутність: Скажи, в чім відречення, в чому ж бо зречення сутність?» 2. «Відречений той, хто назовсім відрікся від дії, А зречений — хто лиш плодом її не володіє. 3. Одні мудреці