ПІСНЯ ДЕСЯТА ДОСКОНАЛІСТЬ АБСОЛЮТУ

We use cookies. Read the Privacy and Cookie Policy

ПІСНЯ ДЕСЯТА

ДОСКОНАЛІСТЬ АБСОЛЮТУ

1. «Послухай, звитяжцю, кого супроводить відвага:

Я віще скажу тобі слово, бажаючи блага.

2. Боги й мудрі ріші походження мого не знають —

Походження своє від мене вони починають.

3. Хто знає мене, нерожденного владаря світу,

Нікому за вчинки свої не складатиме звіту.

4. Терпіння, правдивість, упевненість, воля, відвага,

Начало й кінець, осторога, любов і зневага,

5. Розважність, правдивість, терпіння — всі стани на світі

Від мене походять, які б не були розмаїті.

6. Сім рішів, всі предки людей — від мого повеління, —

А з них почалися на світі нові покоління.

7. Хто добре усі мої втілення знає, для того —

Хай сумнів його не терзає — відчинена йоґа.

8. Я — Всесвіту цього основа і першоначало,

Хто це осягнув, ті з любов’ю мене величають.

9. Життя в мої руки вручають, і слово по слову

Про мене ведуть нескінченну і мудру розмову.

10. За вірність і відданість кожного з них, як одного,

Наблизив до себе я їх через себе самого.

11. Я також у їхнім єстві за любов у віддяку

Світильником мудрості їх розсіватиму мряку».

12. «Ти звешся, — сказав на те Арджуна, — духом священним,

Божественним, вічним, невразливим і нерожденним.

13. Скажи, всемогутній, мені, в чому правда й неправда?

Такими ж тебе величають Асіта, Нарада.

14. Я вірю у все, що говориш ти, русоволосий,

Про тебе ж боги і данави не відають досі.

15. Лише через себе ти знаєш себе, сонцеликий,

Творець всіх богів та істот, всього світу владика.

16. Скажи-но мені, щоби міг до кінця я збагнути,

У чім заховались джерела твоєї могуті?

17. До тебе звертаюсь, з тобою в думках повсякчасно,

В яких іпостасях мені ти покажешся ясно?

18. Докладно мені розтлумач вияв власної сили,

Амрітою слів ти ще досі мене не наситив».

19. «Хай буде! — сказав на те Арджуні Крішна. —

Для сили моєї шукати обмеження смішно.

20. У кожному серці живому я бути повинен,

Я — цілого світу початок, кінець, середина.

21. Я — Вішну з простору, якого ніхто ще не змірив,

Я — вихор вітрів, я зірниця із дому сузір’їв.

22. Із вед — Самаведа, свідомість у смертних істотах,

Я — Індра з богів, з вражень — манас, це відай достоту.

23. Із Рудрів я — Шіва, з володарів скарбів — Кубера,

Я — Агні з вогнів, з гір, уславлених скарбами, — Меру.

24. З жерців Брігаспаті верховний — про це відай ти лиш, —

З вождів — Картікейя, і море — із водовмістилищ.

25. Із мови — той склад, що кінця, ні початку не має,

Із жертв — шепіт мантри священний, із гір — Гімалаї.

26. Я — фікус — з дерев, я — Нарада — із рішів священних,

Я — із мудреців Чітрарадга, Капіла — з блаженних.

27. З коней — Уччайшрава, який народився з амріти,

Із царських слонів — Айравата, з людей — повелитель.

28. Із зброї — вогонь блискавиці в долині лицарства,

Із зміїв — Васукі — мудрець із підводного царства.

29. Із нагів — Ананта, що землю тримає на спині,

Я — аріїв предок, я — в світі найперша людина.

30. Зі звірів — я лев, із птахів піднебесних — Гаруда,

Із виміру — час, що тримати в полоні всіх буде,

31. Я вітер з очисних стихій, з воїв — Рами відвага,

Із риб я — акула, а з рік повноводних я — Ганга.

32. Усяких створінь я — початок, кінець, середина,

Я — вчення про душу, я — мудрості мова єдина.

33. Із літер я — А, я — зразок граматичних сполучень,

Я — час нескінченний, я — вічний учитель і учень.

34. Народження й смерть, що усі їм підвладні істоти,

З жіночості — врода, принада, високі чесноти.

35. Із гімнів я — Брігатсаман, ритм — із пісні спасіння,

Весна — із пір року, що землю встеляє цвітінням.

36. Із вічних спокус я — гра в кості, я — пишних пишнота,

Я — правда правдивих, вояків — до бою охота.

37. Я — Арджуна з роду Панду, я — Васудева — з Крішни,

Із мудрих — Ушана, з мислителів — В’яса безгрішний.

38. Я — жезло владик, я — стражденних до битви спонука,

Обітниця вічної тайни, я — мудрих наука.

39. Що мають істоти насіння — моя це турбота,

Мені непідвладної в світі немає істоти.

40. Нема моїм силам межі у минулім, прийдешнім —

Про всі мої втілення звідай, звитяжцю, нарешті.

41. Збагни: все вродливе, міцне, життєдайне, правдиве

Із частки моєї одвічної сили сплодилось.

42. Навіщо, сподвижнику, знань тобі стільки одному?

Я, світ увесь цей сотворивши, є часткою в ньому».