ЧИМ І ЯК ПОЯСНЮЄТЬСЯ ТАЄМНИЦЯ МЕСОПОТАМСЬКОЇ ПОВОДІ

ЧИМ І ЯК ПОЯСНЮЄТЬСЯ ТАЄМНИЦЯ МЕСОПОТАМСЬКОЇ ПОВОДІ

Таке лихо трапилося і в тій країні, де колись носився на хвилях у кораблі Сітнапістім із своєю сім’єю.

Це сталося в Месопотамії, там, де течуть дві великі ріки, Тігр і Євфрат. Лихо трапилось давно, дуже давно, коли ще не було побудовано ні Вавілона, ні Ніневії. А втім, Месопотамія була тоді вже досить заселеною людьми. Народ там займався землеробством, торгував і навіть умів будувати кораблі. Ці кораблі плавали по морю, а не тільки по ріках. Для того потрібні були досвідчені керманичі. Тому про керманича і згадується в переказі про Сітнапістіма.

Землетруси бувають у Месопотамії і в наш час. Також і циклони. Це саме лихо спіткало Месопотамську низовину і в часи Ноя. Саме воно і погубило все її населення, за винятком однієї чи кількох сімей. Лише ті і врятувалися на човнах.

Звичайно, це лихо дуже прикрасили всілякими вигадками. Причина його була незрозумілою, а лихо всім здалося надзвичайно грізним і дивним. Через те люди і побачили в ньому не явище природи, а чудо: вони гадали, що це не звичайна повідь, а «діяння богів», втручання надприродних і таємничих сил у людські справи.

Зрозуміло, таке пояснення — дуже звичайне і легке. Варто лише сказати, що ось у такому лиху винні боги — і ніби вже все зроблено, далі і пояснювати нема чого, бо кожен і так вірить, що без богів ніде не обходиться. А боги відомо як діють: за добрі справи винагороджують, а за злі — карають. «Праведних» вони винагороджують, а «грішних» нищать. Тому і переказ твердить, що Сітнапістім врятувався тому, що був «праведником», а рід людський загинув через свої «гріхи».

Але чому ж боги так діяли? А тому, що так хотіли. От і всі пояснення. Проте ось що заслуговує на увагу: таке пояснення зовсім нічого не пояснює.

І справді, чи можна пояснити якесь лихо втручанням «божества»? Що таке його «хотіння»? А «божество» саме — що таке?

І його «хотіння», і само воно — все це незрозуміло. Отже, пояснювати народне лихо впливом «божества» — значить, пояснювати незрозумілі події таким же незрозумілим і таємничим втручанням незрозумілих істот. Хіба ж це пояснення?

Так пояснювати — значить, просто до незрозумілого додавати ще більш незрозуміле.

Це не пояснення, а ще більше затемнення. Про це вже неодноразово говорилося в цій книзі. Але це ще не все. Діяли боги: то бог

Бєл, то аллах, то Руагату, то Брама, то Зевс, то біблейський бог. Але який же саме з них спричинив повідь? На це питання кожен народ відповідає по-своєму: «В моїй країні і взагалі на світі зробив потоп мій бог», тобто той самий бог, у якого цей народ вірив.

Отже, скільки вірувань, стільки і різних пояснень. І це — пояснення одного й того самого потопу чи поводі. Як же це так? А де ж істина? Де ж її шукати так, щоб не було плутанини?

Істину треба шукати не у віруваннях людей, а в обставинах справи. Адже велика повідь могла статися лише тому, що були якісь обставини, наприклад, така ось буря, такий от землетрус, низький месопотамський берег, велика ріка, вітер, що дув саме проти п течії, і різні інші обставини.

Були б такі ж обставини в якійсь іншій країні — була б там і така ж повідь.

Вона справді і сталася з різних, цілком природних причин і в Азії, і в Америці, і в інших частинах світу. Отже, щоб зрозуміти причини потопу, треба насамперед добре розібрати всі обставини, за яких він відбувся: розглянути їх, дослідити, зрозуміти, оцінити.

Оце і є справжнє пояснення. І тільки його можна так назвати. Це видко на прикладі месопотамського потопу.

За яких обставин він стався? Від циклону, і від землетрусу, і деяких інших причин. А від чого ж вони виникли? В кожного з них, звичайно, був свій і навіть нескінченний ряд причин. Наприклад: чому Месопотамія країна низинна? Тому що ґрунт її нанесено рікою і морськими хвилями. А чому виник циклон? На це теж є свої причини. А чому бувають землетруси? Тому що пересуваються шари землі. А це явище має знову ж таки свої причини, які полягають у будові товщі земної кори. Але чому ж товща земна збудована так, а не інакше? Це сталося знову ж таки не випадково, а за таких-то і таких-то обставин. І так було і є від самого утворення землі. Але сама земля як і чому з’явилася? Це теж відбулося не випадково, а за певних обставин, які поступово люди і пізнають з цілковитою достовірністю. Ось в такому пізнанні і полягає суть справи. Багато чого досі лишається невідомим для людського розуму. Але одна справа — невідоме, і зовсім інша — чудесне або надприродне. Невідоме колись може стати відомим, аби тільки розум людський навчився пізнавати це невідоме.

Таким і мусить бути приспів до розповіді про всяке чудо і до його роз’яснення.

У цій книзі було показано різні способи, як воно робиться.