ЯК ВЕЛИКІ ГРІШНИКИ РОБЛЯТЬ ВЕЛИКІ ЧУДЕСА

ЯК ВЕЛИКІ ГРІШНИКИ РОБЛЯТЬ ВЕЛИКІ ЧУДЕСА

У 60 році нашого літочислення сталася дивна подія: Веспасіан, римський імператор, убивця й гонитель християн, зробив чудо. Таке чудо можуть творити, за словами віруючих, тільки чудотворці — святі, угодники божі.

Веспасіан зцілив сліпого і недужого. І зробив це на очах у всіх, перед великим натовпом. І це засвідчено багатьма очевидцями.

Чудо відбулося в місті Александрії, у Єгипті. В цьому місті імператор Веспасіан був проїздом. Одного разу, коли він ішов вулицею, до нього підбіг якийсь чоловік, упав навколішки і зі стогоном почав просити ліків від сліпоти.

— Чого ти просиш їх у мене? — заперечливо відповів імператор. — Іди по ліки до лікарів.

— Ні, бог Серапіс наказав мені просити зцілення в тебе, — відповів сліпий і став слізно благати імператора, щоб той плюнув йому прямо в очі і на щоки.

Так розповідає визначний римський письменник того часу Таціт у своїй «Історії», в розділі LXXXL.

Але з просьбою зцілити звернувся до імператора не тільки сліпий. Разом з ним прийшов і недужий, у якого не діяла рука, і прийшов теж за порадою того ж бога Серапіса.

Він також слізно просив імператора «потоптати його гарненько підошвою своєї імператорської ноги».

Імператор Веспасіан, як говорили про нього тодішні християни, був чоловік хоч і грішний, але розумний. Ніяких чудес на своєму віку він до того часу не творив. Почувши прохання про зцілення, імператор засміявся, почав відмовлятися і сказав, що смертний не може творити таких чудес. Але хворі наполягали на своєму, твердячи, ніби бог Серапіс справді до них з’являвся і обіцяв, що їх буде зцілено таким чином… І ось імператор зглянувся на їхнє прохання: сліпому він плюнув в обличчя і в очі, а недужого добряче потоптав.

І хворі зцілились. «У ту ж мить руки недужого стали діяти, — каже Таціт, — а для сліпого засяяв день. Усі, хто був присутній при цьому, і тепер ще розповідають про ті зцілення». І вся Александрія, і весь Єгипет, і вся Римська імперія прославили Веспасіана, і всі побачили, що він, без сумніву, улюбленець богів. І почали придворні називати імператора напівбогом і навіть богом. Чудо, що він учинив, було записано в літописах. Тільки християни того часу не вірили в нього. Вони ніяк не погоджувалися з тим, що чудеса може творити язичник і грішник, до того ж ще й жорстокий гонитель християн.

Але не тільки Веспасіан творив чудеса. Стародавній французький письменник Гельго розповідає, що якось зцілив одного сліпого і французький король Роберт, син Гуго Капета, який царював у XI віці нашої ери. Це зцілення теж було засвідчено, але йому дивувалися значно менше, бо король Роберт був не язичник, а християнин. А втім, і тут було чому дивуватися: король Роберт теж був зовсім не «угодник божий» і хоча й християнин, але дуже поганий. Всі знали, що він «чоловік вельми грішний і жорстокий». Це й видно було з багатьох його справ. Так, наприклад, одного разу король Роберт наказав спалити живцем священика, духовника своєї дружини; іншим разом він звелів те саме зробити з кількома духовними особами в Орлеані за те, що ті не вірили в непогрішимість і необмежену могутність римського папи.

Крім того, король Роберт був грабіжник, клятвопорушник, розпусник і жорстоко пригноблював своїх підлеглих. І все це не перешкодило йому створити чудо.