ОДНАКОВІ ЧУДЕСА ВІДБУВАЮТЬСЯ ІНОДІ З РІЗНИХ ПРИЧИН

We use cookies. Read the Privacy and Cookie Policy

ОДНАКОВІ ЧУДЕСА ВІДБУВАЮТЬСЯ ІНОДІ З РІЗНИХ ПРИЧИН

Так само хрустить і крохмаль, коли його мнуть у руках; скрипить і сухий сніг під колесами воза.

Можуть звучати гори і з інших причин: наприклад, інколи вітер гуде по ущелинах, у вибоїнах і тріщинах гір, і на відстані здається, що це не вітер гуде, а гори плачуть.

Ось що придумав один дотепний француз, Еміль Сорель, бажаючи пояснити звучання каменів і гір.

«Я беру свою рушницю, — розповідає він, — і йду на будь-яке відкрите місце, наприклад, у поле. При цьому вибираю такий час, коли подихає зовсім свіжий вітерець. Прийшовши в поле, я ставлю свою рушницю дулом проти вітру з нахилом приблизно 45 градусів. Тоді моя рушниця починає звучати. Я намагаюся повторити це явище і знову відповідно припасовую рушницю. Коли це зроблено — вдруге чую той же звук.

І ось що найцікавіше в цьому досліді: коли рушниця звучить, зовсім неможливо точно визначити, звідки саме лунає звук.

Звернувшись до пастуха, який стояв поруч зі мною, я сказав йому:

— Чуєте, чуєте?.. Це ж моя рушниця?

— Даруйте, добродію, це не рушниця, а дзвін он з тієї дзвіниці, — відповів пастух.

У кого б я не запитував про причину звуку, завжди чув майже таку саму відповідь, якщо тільки не попереджав тих, кого запитував. Звичайно думали, що звук цей доноситься здалека, на відстані не менше трьох кілометрів від нас. Але були й такі, які казали, що це не рушниця стогне, а мерці під землею».

Спираючись на свій дослід, Сорель спробував пояснити звучання гір і каміння. На його думку, причиною їх звучання є вітер: звуки виникають від тертя часточок повітря об якийсь гострий край, позаду якого є заглибина, що посилює звук. «Те, що за допомогою рушниці можна бачити в малих розмірах, у природі відбувається у величезних, — твердить Сорель. — Гострий край — це край гори, чи скелі, чи кам’яної брили, а заглибина — це долина, вибоїна».

Дослід з рушницею чудово пояснює свист вітру в ущелинах гір, у старовинних руїнах, нарешті, в димарях. Маючи таке пояснення, не доводиться думати, що йдеться про якісь чудеса. Лише у давноминулі часи в усіх людей була звичка пояснювати явища природи втручанням всіляких чудесних істот.