ПОЯСНЮЮТЬ ЧИ ЗАПЛУТУЮТЬ СТАРОВИННІ КНИГИ?

We use cookies. Read the Privacy and Cookie Policy

ПОЯСНЮЮТЬ ЧИ ЗАПЛУТУЮТЬ СТАРОВИННІ КНИГИ?

Знайшлися в «Одіссеї» такі рядки, де розповідається про якогось стародавнього героя — Мемнона. Його прославляють як хороброго воїна, «подібного до Бога». «Він — рідний син променистої богині Еос», тобто Зорі. Зорю стародавні греки вважали за особливу істоту, надприродну і чудесну, що може їсти, пити, спати, кохати і ненавидіти, мати дітей, може втручатися в справи людей і природи. В «Одіссеї» сказано так: «Скоро підніметься Еос, в тумані ранковім народжена. Мені аж ніяк не гидкий плач по улюблених мертвих, яких доля спіткала спільна». Слова книги незрозумілі. Але і з них усе-таки можна догадатися, що тут іде мова про героя Мемнона, сина Зорі, і що хтось оплакує мертвих. Почали ритися і в інших старовинних грецьких книгах.