ЯК ПОБАЧИТИ ЧОРТА АБО ПОКІЙНИКА НА СТЕЛІ

Ось що для цього треба зробити: вирізати чортика з білого паперу і покласти на чорний, яскраво освітити, а потім пильно дивитись на нього одну або дві хвилини, доки не втомляться очі; потім подивитися на стелю або білу стіну. Через 10–15 секунд ви побачите на стелі або на стіні такого самого чортика.

Якщо вирізати червоного чортика, на стелі ви побачите зеленого, і навпаки.

Таким же чином можна побачити на стелі й ангела і все що завгодно. Намалюйте чиєсь обличчя — тільки світле треба намалювати темним, а темне світлим. З таким малюнком можна проробити те саме, що і з зображенням ангела або чортика: подивитись на нього, поки не втомляться очі, а потім глянути на стелю. Гам можна побачити обличчя людини.

В кого очі здорові, тому треба дивитися на малюнок довше, а у кого слабкі і стомлені, той зможе побачити видіння скоріше.

Був такий випадок з одним славетним художником. Якось він, нахиливши голову, довго і дуже уважно розглядав маленький малюнок, на якому було зображено богородицю і немовля Ісуса. Підвівши голову, художник раптом побачив у кінці кімнати якусь жінку з дитиною на руках. Придивившись до жінки, він здивовано помітив, що бачить перед собою ту саму богородицю з немовлям, яку розглядав на малюнку, тільки це зображення було більше і невиразне. Видіння тривало хвилин дві.

На цьому випадку варто спинитись трохи більше і докладно розглянути обставини, за яких перед художником виникло видіння.

Що, власне, він бачив? Насамперед — малюнок. Художник дуже довго тримав його перед очима. Цей малюнок, звичайно, відбився в його оці подібно до того, як у фотографічному приладі відбивається та людина, з якої знімають фотографію. Відображення відбилось і закріпилось. А коли художник подивився в куток кімнати, його очі не могли вже діяти так добре, як раніше. Вони від довгого розглядання малюнка втомились. Надто сильно втомилися ті місця очей, на які саме падало відображення богородиці та Ісуса. Саме ці місця обох очей і не могли вже розглядіти стіну. Тут її неначе застилало. Отже, де було в оці відображення, там саме вийшло неясне, темне місце. Із таких місць і вийшла немовби ціла постать на стіні. Насправді вона була зовсім не на стіні, а в оці. Тільки в оці. Подібно до цього буває тільки в оці і намальований чортик, і ангел, і фотографічні картки, на які довго дивляться. Але людині здається, що вони зовсім не в оці, а саме перед нею[17].