ВЕЛИКІ І ЧУДЕСНІ ПРОРОКУВАННЯ

ВЕЛИКІ І ЧУДЕСНІ ПРОРОКУВАННЯ

Але от що особливо цікаво: про всіх таких незвичайних людей завжди і скрізь казали й кажуть, що їх появу заздалегідь було передвіщено.

І справді, в різних старовинних книгах, у стародавніх пророків можна знайти якісь слова, підхожі для такого випадку. Правильно і те, що ці слова справді наче завбачають появу віровчителів. Передрікають і Будду, і Магомета, і Заратуштру, і всіх інших. Що ж за чудо — ці пророцтва? І чому вони є у всіх народів і в усіх священних книгах?

Над цим уже давно й немало думали мудреці та мислителі різних народів і прийшли ось до яких висновків.

Дуже багато слів кожної старовинної книги можна розуміти і перетлумачувати так, що вони немов і справді здадуться пророцтвом, говорять про цього самого віровчителя, незвичайну людину. Наприклад, старовинні книги твердять: «Настане час, коли божество зійде на землю і втілиться в людині, що народиться незвичайно». Як тільки з’явився віровчитель, наприклад Аполлоній Тіанський, зараз же такі слова старовинної книги, що більш-менш підходять для цього випадку, його учні і послідовники пристосували саме до нього. Сотні віруючих і навіть чудотворець починають твердити, що саме про нього тут і йде мова.

Але ось з’являється в тій же країні й інша людина, другий віровчитель, — і ці самі слова потім пристосовують і до нього, бо і до нього вони теж підходять. А після цього віровчителя те саме робиться й щодо третього і четвертого. Такі слова справді можуть підійти не тільки до одного, а до багатьох проповідників. Усякий проповідник може сказати про себе, що саме в ньому втілився бог; дехто щиро вірить цьому і теж повторює вигадану про втілення в проповідникові якогось божества. Потім звідкись з’являються чутки й розповіді і про чудесне народження цього втіленого божества.

Так трапилось і з Заратуштрою, і з Буддою, і з Магометом, і з Христом, і з Аполлонієм Тіанським, і з іншими.

Але ось що цікаво: завжди буває так — спочатку з’являється той, про кого пророкують старовинні книги, а потім у цих книгах підшукують пророцтва до нього. Спочатку людина народиться, а потім уже про неї починають розповідати, нібито вона народилася незвичайно.

Проте як перевірити ці пророцтва і розповіді? Всі пророцтва звичайно бувають дуже неясні, і їх можна тлумачити по-різному. Однак деякі пророцтва бувають і дуже точні і справді ніби підходять для даного випадку. Так, наприклад, старовинні індійські книги твердять, що Будда повинен був народитися від діви Майї. Але коли ж було написано цю книгу про народження Будди? Відомо, що її написано через багато років після смерті Будди. Хто ж її написав? Люди, які палко вірили в Будду. Може, навмисно, може, ненавмисно, а з-за любові до Будди вони написали про його народження точнісінько те, що говорять про нього пророцтва. І виходить, таким чином, що пророцтва про Будду нібито й справді здійснилися цілком точно. У всякому разі дуже важко їх перевірити тим, хто живе після Будди через сотні і тисячі років. А коли не можна перевірити, то, отже, лишається тільки — або вірити, або не вірити.

І люди буддійської віри в цей переказ вірять, а люди інших вірувань вважають його вигадкою і навіть осуджують за нього буддистів.

Але в них і самих є такі вигадки, тільки про інших віровчителів їх власних. І про їхні вигадки слід сказати те саме, що і про буддійські, китайські, індуські та всякі інші.

Так у різні старовинні життєписи великих віровчителів увійшло багато пророцтв, які нібито справдилися. А на ділі вони зовсім не справдилися.

Проте буває і так, що деякі пророцтва здійснюються, і навіть з великою точністю. Мільйони людей це бачать і дивуються, вважають великим чудом і знаменням своїх богів.

Але постає питання: а чи всі пророцтва тих же пророків справджуються? А скільки таких, які зовсім не справдились? Записано їх дуже багато в старовинних священних книгах усіх народів і вірувань, а справдилося дуже небагато. Про пророцтва, які здійснилися, віруючі люди звичайно голосно скрізь кричали і досі кричать. А про пророцтва, які не справдилися, вони мовчать. Віруючі про них або не знають, або не помічають їх, або ж просто забувають, а то і навмисно не бажають помічати і навіть приховують.

Виходить те саме, що з поганим стрільцем: як відомо, навіть поганий стрілець може іноді влучити в ціль, зробивши безліч пострілів: стріляє, стріляє—якась куля випадково і влучить. Із дуже багатьох пророцтв якесь одне може теж випадково попасти в ціль. Але чудо це чи ні? Зрозуміло, в цьому ніякого чуда немає. Інакше довелося б вірити, наприклад, і християнам у те, що всі діла Будди і Магомета в свій час було провіщено…