ВЕЛИКИЙ СТАРОІНДУСЬКИЙ ЧУДОТВОРЕЦЬ БУДДА[11]
ВЕЛИКИЙ СТАРОІНДУСЬКИЙ ЧУДОТВОРЕЦЬ БУДДА[11]
Але ще дивовижнішим є переказ про індуського чудотворця Будду. Про нього розповідається в дуже старовинних індуських книгах, написаних древньою санскритською мовою.
Будда теж був віровчителем, що заснував нову віру. Цю віру тепер сповідують кілька сотень мільйонів чоловік. Буддійська віра — найпоширеніша віра на землі. Сотні мільйонів людей цієї віри впевнені, що Будда — великий чудотворець, і теж втілення божества на землі, і теж народився незвичайно.
«Він був на небі, — розповідають про нього старовинні індуські книги. — Він накопичив безмірні заслуги своїм милосердям, вірністю і покаянням. І ось, щоб звільнити всі живі істоти від страждань і смерті, він вирішив втілитися знову, і зробити це за допомогою земної жінки. Окинувши весь всесвіт одним поглядом, він вибрав для втілення непорочну діву Майю. Він спустився на землю в її тіло у вигляді ясного променя з п’яти кольорів. Так здійснилося його непорочне зачаття в людському образі».
Будда не мав земного батька, а мати його була «найкращою і чеснішою серед дочок, народжених від людей».
Під час зачаття і народження Будди сталися великі чудеса. Один святий старик-пустельник, побачивши чудесні знамення, відразу зрозумів, що вони означають. І ось, не гаючи часу, він вирушив на поклоніння немовляті в Капілавасту — місто, де народився Будда. Побачивши чудесну дитину, старик висловив пророцтво, що саме це немовля і стане Буддою, тобто «просвітленим». І старик плакав, журячись, що йому самому не доведеться побачити Будду в повній славі його.
Коли минуло чотири дні після народження Будди, на п’ятий день було влаштовано, за стародавнім звичаєм, свято обрання імені народженому.
Славетні браміни (жерці) і віщуни (волхви) вклонилися дитині і провістили те, що її чекає. І один з віщунів точно передрік, що немовля неодмінно стане Буддою «і зніме з світу покривало темряви і гріха».
Старовинна індуська книга «Лаліта-Вістара» розповідає, як Будду потім було принесено до храму і навіть древні боги схилилися перед ним. А коли Будда виріс і вже готувався до своєї проповіді, з’явився і до нього диявол Мара, бог кохання, гріха і смерті, і спокушав його, подібно до того, як він спокушав і Заратуштру. Трапилося це, як завжди, в пустелі, коли Будда міркував там про життя і про спасіння. Мара спокушав Будду всіма принадами: і страхіттями бур, і нападами, і війною. Але Будда не піддавався спокусі і залишився спокійним. І Мару було засоромлено і переможено, а для Будди почалося внутрішнє просвітління.
Одного разу на якійсь горі з ним сталося «перетворення». Про це перетворення теж розповідають старовинні буддійські книги.
Просвітлений Будда залишив, кінець кінцем, пустелю і пішов по світу проповідувати своє вчення. І, проповідуючи, він творив чудеса: зціляв хворих, рятував слабосилих, виганяв злих духів; і сліпі завдяки йому ставали зрячими, кульгаві зцілялись, глухі починали чути, німі — говорити, горбаті випрямлялись.
Будда жив за півтисячі років до того часу, коли, за словами євангелій, народився Христос, а книги, які розповідають про нього і його чудеса, написано за кілька сот років до Христа. З цих книг видно, яким надзвичайним чудотворцем і віровчителем вважали та й тепер вважають Будду його прихильники. Для них він не звичайна людина, а втілення божества в людині.